Країни-члени НАТО мають намір надати Україні підтримку, але ще не домовилися щодо фінансових аспектів, – повідомляє Frankfurter Allgemeine.

Країни-члени Північноатлантичного альянсу мають намір заявити про підтримку України, однак напередодні саміту в Парижі вони досі не досягли консенсусу щодо тривалості таких зобов’язань, як інформує Frankfurter Allgemeine.

Видання зауважує, що за кілька днів до саміту, запланованого на наступний тиждень в Анкарі, держави-члени НАТО все ще не можуть узгодити, наскільки тривалою та конкретною має бути їхня військова підтримка для України.

Хоча під час голосування послів НАТО щодо фінальної декларації саміту у вівторок у Брюсселі було затверджено формулювання, згідно з яким союзники по альянсу зобов’язуються до 2026 року “виділити 70 мільярдів євро на військове обладнання, підтримку та навчання для України”.

Проте, за даними газети, отриманими з дипломатичних джерел, обізнаних із ходом подій, щодо другої частини зобов’язання, яка уточнює стабільність допомоги, все ще зберігається певний опір.

“У ній має зазначатися, що союзники підтвердять свої суверенні зобов’язання “зберігати щонайменше аналогічний рівень до 2027 року””, – йдеться у статті.

Однак, як повідомляють дипломати, Італія виступає проти довгострокового зобов’язання з датою до 2027 року.

Таким чином, це формулювання поки що залишається в дужках. Відповідно, на четвер заплановано черговий раунд переговорів послів НАТО, щоб вирішити це питання ще до початку саміту.

Водночас саме таке закріплення обіцянки про надання підтримки Україні для багатьох партнерів по НАТО стало б значним кроком уперед у цій заяві, чого останнім часом активно прагнув Берлін.

У будь-якому разі, чіткого механізму розподілу цих витрат не буде. Крім того, не всі анонсовані кошти є новими.

Видання зазначає, що сума у 70 мільярдів євро щорічно випливає не з аналізу військових потреб, а з простого підрахунку.

“До неї включено 30 мільярдів євро з позики Європейського Союзу для України. Решта 40 мільярдів євро відповідають зобов’язанням, взятим на саміті у Вашингтоні 2024 року”, – пояснюється в публікації.

Примітно, що якби вдалося реалізувати план щодо зобов’язання у фінальній декларації досягти “порівнянного рівня” також у 2027 році, то загальна сума становила б 140 мільярдів.

У підсумковій заяві 2024 року союзники висловили намір “протягом наступного року надати Україні базове мінімальне фінансування в обсязі 40 мільярдів євро”. На той час це стосувалося всіх членів альянсу, включно зі Сполученими Штатами.

Фактично з середини 2024 до середини 2025 року союзники надали Україні військову допомогу на суму понад 50 мільярдів євро, з яких 40% припало на США.

Проте новий уряд під керівництвом президента Дональда Трампа справді вирішив повністю припинити цю допомогу – через що Європа та Канада мусили взяти на себе всю відповідальність.

На цьому тлі, те, що знову можна назвати мінімальною сумою, є певним прогресом. Ще більш виразним сигналом було б укладення угоди на два роки.

Видання повідомило, що навесні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав пропозицію Естонії виділити 0,25% ВВП на військову підтримку України. Якщо не враховувати США, це дало б щорічну суму близько 60 мільярдів євро – на додаток до позики ЄС для України.

Однак ця ініціатива зустрілася з рішучим опором з боку таких країн, як Франція, Італія та Іспанія, внески яких значно нижчі за цей поріг. Ці країни наголошували, що, зрештою, вони вже беруть пропорційну участь у наданні позики Україні.

Основна частина цих коштів припадає на Німеччину, яка має намір внести 11,5 мільярда євро, а також на Велику Британію, Данію, Нідерланди та Швецію.

Хоча значна частина з 40 мільярдів євро на цей рік буде сформована за рахунок вже затвердженої двосторонньої допомоги, все ж близько восьми-десяти мільярдів мають надійти до Києва у вигляді нових коштів, зазначають у Берліні. Там розраховують, що завдяки зобов’язанням та закріпленню обіцянок у фінальній декларації стане зрозуміліше, хто і скільки зрештою надасть. Наприклад, завдяки звітам Рютте з цього приводу.

“Вже зараз Канада та європейські союзники несуть 98 відсотків фінансових зобов’язань щодо військових витрат. Ми хочемо і мусимо докласти ще більше зусиль, щоб гарантувати Україні військову підтримку не лише цього року, а й наступного року принаймні в тому ж обсязі. Підтримка, яка змусить Путіна нарешті усвідомити, що Україна має більше витримки, що настав час нарешті сісти за стіл переговорів”, – заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоханн Вадефуль під час візиту до Вашингтона.

Згідно з інформацією газети, у проекті заяви саміту також міститься таке речення: “Україна сприяє трансатлантичній безпеці”. Європейцям не вдалося домогтися від США включення до тексту більш конкретних формулювань, які, наприклад, підкреслили б екзистенційний зв’язок безпеки України з безпекою Європи.

Читають зараз: Масштабний пакет на 70 мільярдів євро: стало відомо, яке стратегічне рішення для України готує НАТО.