Кремль поспішає відреагувати на наростаючі українські атаки безпілотників, які все глибше проникають на територію Російської Федерації. Ці удари вражають ключові виробничі центри озброєнь, знищують значну частину нафтопереробних потужностей і викликають дефіцит пального по всій країні, як повідомляє The Washington Post.
Цього тижня українські безпілотники атакували відразу кілька важливих об’єктів у Росії. Серед них — нафтопереробні заводи в різних регіонах країни, підприємство «ВЗПП-С» у Воронежі, яке виробляє компоненти для російських балістичних ракет, Центр супутникового зв’язку в Дубні неподалік Москви, а також хімічний завод у Тулі, залучений до виробництва боєприпасів РФ.
Крім того, на окупованому Росією Кримському півострові наслідки українських ударів виявилися в періодичних відключеннях електроенергії по всьому півострову. Через припинення продажу пального окупаційна влада півострова в п’ятницю, 26 червня, оголосила надзвичайний стан.
Отже, після різкого загострення паливної кризи в Росії, уряд російського диктатора Владіміра Путіна на початку тижня провів термінову нараду. Видання зазначає, що це сталося після того, як у період з 15 по 21 червня виробництво бензину в країні скоротилося на 25%, а десятки регіонів почали вводити обмеження на продаж пального.
«Панує атмосфера повної невизначеності. Відчувається, що позитивного вирішення цієї ситуації не видно», — зазначив один із колишніх високопосадовців російського Міністерства фінансів.
До того ж, з початку червня російські акції втратили понад 13% на тлі зростаючої тривоги через послаблення позицій Росії та помітно жорсткішу риторику президента США Дональда Трампа стосовно Москви. Наголошується, що це стало найсильнішим падінням російського ринку з вересня 2022 року, коли після українського контрнаступу Росія втратила контроль над значною частиною стратегічно важливих територій на північному сході України.
Російський аналітик, наближений до високопоставлених дипломатів РФ, назвав «серйозним тривожним сигналом» збільшення кількості українських ударів та погіршення становища для Москви на міжнародній арені після того, як Трамп натякнув на можливе посилення санкцій проти Росії та схвально відгукнувся про президента Володимира Зеленського. На початку місяця глава Білого дому також підписав разом із європейськими лідерами декларацію на підтримку територіальної цілісності України під час саміту «Великої сімки» у Франції.
Занепокоєння також посилилося через різке падіння ціни на російську нафту. За попередніми даними, вона подешевшала приблизно до 50 доларів за барель і опустилася до рівнів, яких не спостерігали до удару США та Ізраїлю по Ірану. Аналітик зазначив, що для російської економіки це стало несподіванкою саме тоді, коли російські чиновники терміново шукають додаткові кошти на військові потреби.
«Усе залежатиме від того, наскільки нам вдасться обмежити українські атаки на територію Росії та як швидко ми зможемо створити системи ППО для захисту від дронів. Люди вже не почуваються в безпеці. Війна стукає у наші двері», — додав російський аналітик, згадавши заяви Зеленського про те, що Україна планує й надалі посилювати атаки, аби змусити Москву сісти за стіл переговорів.
Тим часом московський бізнесмен повідомив, що в Криму наростає паніка. Він розповів, що люди прагнуть покинути півострів за першої ж можливості — навіть пішки або на велосипеді, а також очікують проблем із продовольством, бо його постачання може бути зупинене.
Видання пише, що на цьому тлі все частіше виникають питання до російських військових, які, схоже, не змогли передбачити швидке посилення українських дронових можливостей і вчасно підготувати захист від таких атак.
Більше того, публічно російські чиновники намагалися продемонструвати, що наслідки українських ударів не є критичними. Під час зустрічі з Путіним щодо паливної кризи віцепрем’єр РФ Алєксандр Новак заявив, що ситуація на внутрішньому ринку пального залишається складною, але нібито під контролем.
Водночас міністр фінансів Росії Антон Сілуанов спростував, що криза призвела до різкого подорожчання бензину. Він заявив журналістам, що ціни, якщо й зросли, то лише незначно.
Цього тижня Путін також звинуватив Захід у тому, що той «масово постачає Україні дрони для дестабілізації ситуації в Росії». Він також запевняв, що українські удари, які він назвав «терористичними атаками», нібито не вплинуть на фронт, а російські війська продовжують просуватися. Та за лаштунками панічні настрої посилюються.
Так, у листі до Путіна, який опинився у відкритому доступі та який опублікував російський «Комерсант», голова «Роснєфті» Ігор Сєчін назвав збитки російських НПЗ безпрецедентними. На цьому тлі уряд розглядає повну заборону експорту дизельного пального, щоб покрити дефіцит всередині країни. Це фактично свідчить про те, що швидко наростити виробництво Росія не може.
Старша наукова співробітниця Центру «Карнегі Росія-Євразія» Тетяна Станова зазначила, що звичка російських чиновників вдавати, ніби серйозних проблем немає, лише погіршує ситуацію.
«Вони зазвичай намагаються применшити масштаб проблем і представити їх як менш значущі, натомість більше говорять про досягнення. Подивимося, як уряд впорається з паливною кризою. У деяких регіонах ситуація вже катастрофічна», — сказала вона.
У Москві зростає занепокоєння через погіршення фінансової ситуації, адже російському Мінфіну потрібно терміново знаходити кошти на постійно зростаючі військові витрати. Для цього минулого тижня уряд РФ схвалив зміни до Бюджетного кодексу. Вони дозволяють Міністерству фінансів витрачати більше коштів та здійснювати додаткові запозичення без офіційного схвалення парламенту.
До того ж, у російських ділових колах дедалі більше побоюються, що влада може спробувати використати заощадження громадян для підтримки військових витрат. Ці побоювання посилилися після того, як багаторічний лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов цього тижня в парламенті закликав спрямувати на потреби економіки та бюджету близько 130 трлн рублів. Саме така сума, за його словами, зберігається на банківських рахунках компаній і громадян.
Крім того, російський Мінфін готує зміни до законодавства, які можуть надати йому доступ до пенсійних накопичень у приватних фондах. Сума цих заощаджень становить близько 40 млрд доларів.
На цьому тлі становище бізнесу в Росії стає дедалі важчим. Компанії одночасно стикаються з високими відсотковими ставками, стрімким подорожчанням пального та падінням доходів через економічний застій. Один із московських бізнесменів зазначив, що за таких умов кількість дефолтів неминуче зростатиме.
Попри це, аналітики та чиновники вважають, що Путін навряд чи відступить під тиском. Вони очікують, що замість цього він може вдатися до подальшого посилення ударів у відповідь. Саме така позиція лише посилює тривогу серед російської еліти.
Читають зараз: Війна Путіна проти України вступила у фазу “цугцванга”, – The Washington Post.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Источник: www.vesti-ua.net