Трамп переглянув свою позицію щодо війни в Україні, Кремль висловлює незадоволення, – FT

Нахабні удари ЗСУ по об’єктах глибоко на території Росії змусили президента США Дональда Трампа переглянути своє ставлення до конфлікту в Україні. У зв’язку з цим Кремль відкрито звинуватив Вашингтон у відході від ролі “об’єктивного посередника”. Тепер у Москві висловлюють скарги на втрату довіри до американського президента.

Про це йдеться в публікації Financial Times.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров 23 червня заявив, що Сполучені Штати “схоже, відмовляються від ролі неупередженого посередника” у війні і “забули” про заяви Трампа минулого року, які, за його словами, наближалися до позиції Москви.

Водночас, як повідомили два джерела видання, обізнані з конфіденційними переговорами між лідерами, Трамп був “надзвичайно вражений і заінтригований” нещодавньою кампанією України з далекобійних ударів по цілях вглиб Росії під час саміту G7 минулого тижня. Там же він висловився на підтримку посилення санкцій проти російського паливного сектору.

Ці атаки, інтенсивність яких згодом лише зросла — зокрема, через удари по військових об’єктах поблизу Москви та на нафтопереробний завод на околицях міста — здійснюються за підтримки американської розвідки. Західні партнери, у свою чергу, закликають Вашингтон не припиняти таку допомогу.

Кремль роздратований тим, що США не можуть допомогти завершити конфлікт на умовах РФ

Заяви Лаврова стали найчіткішим сигналом зростаючого невдоволення в Кремлі через нездатність США сприяти завершенню війни проти України на умовах, які були б вигідні Москві.

Під час конференції з питань зовнішньої політики в Москві глава МЗС наголосив, що Росія буде “зосереджена на досягненні цілей [вторгнення], виходячи з того, що всі надії на те, що США можуть бути чесним посередником, давно зруйновані”.

У США більше не впевнені, що Росія зможе перемогти у війні

Ще в березні американська розвідка оцінювала, що РФ має перевагу на полі бою. Однак в останні місяці, за словами європейських дипломатів, позиція Вашингтона змінилася: там більше не переконані, що Москва здатна виграти цю війну.

“Вони точно не досягнуть тих цілей, які поставили собі в перший день. Можливо, вони навіть ніколи не зможуть військовим шляхом досягти тих цілей, яких зараз вимагають у переговорах”, — заявив держсекретар США Марко Рубіо під час слухань у Сенаті цього місяця.

Згідно з висловлюваннями високопосадовців української влади, у Києві спостерігають ознаки того, що Трамп все більше схиляється до розширення підтримки України і може бути готовий посилити тиск на Росію для завершення конфлікту.

Незважаючи на це, українська сторона зберігає обачність і сумнівається, що американський президент втілить свої наміри, враховуючи його попередні невиконані обіцянки та давню схильність до позитивних висловлювань на адресу президента РФ Володимира Путіна.

Проте, після зустрічей між президентом України Володимиром Зеленським, Трампом та іншими світовими лідерами, в українській владі говорять про помірний оптимізм. Там вважають, що вдалося досягти прогресу в питаннях постачання ракет-перехоплювачів для MIM-104 Patriot та ліцензування західного озброєння.

Один з українських чиновників зазначив, що подальший прогрес залежатиме від наступного раунду переговорів між секретарем РНБО Рустемом Умєровим та американськими посадовцями, де мають бути узгоджені технічні деталі.

Трампа вразили недавні “військові успіхи” України

За словами одного з українських представників, під час вечері на полях саміту G7 минулого тижня Зеленський і Трамп провели тривалу розмову. Під час неї американський лідер зазначив, що його вразили останні “військові досягнення” Києва.

Після цієї зустрічі Зеленський повідомив, що Трамп і Рубіо “вперше позитивно відреагували на питання ліцензій” для виробництва ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

“Усі погоджуються, що зараз ми маємо всі необхідні технічні можливості для початку виробництва ракет для систем Patriot. Тепер потрібне особисте схвалення президента Трампа”, — сказав український президент.

За його словами, американський лідер “планує звернутися до оборонних компаній США з пропозицією налагодити ліцензійне виробництво ракет ППО в Європі та Україні”.

Раніше Путін вже втручався у спроби України та ЄС переконати Трампа, телефонуючи йому напередодні ключових самітів союзників. Проте його дзвінок президенту США в день народження, за кілька днів до саміту, цього разу, схоже, не мав істотного впливу.

“Росія повинна укласти угоду. Росія втратила величезну кількість людей, так само як і Україна”, — заявив Трамп на саміті G7, додавши, що, за його оцінками, обидві сторони разом щомісяця втрачають близько 25 тис. військових.

Європейські країни скористалися помітною зміною в підході Трампа до війни — зокрема тим, що він більше не вважає перемогу Росії неминучою, — щоб активніше просувати ідею збільшення військової допомоги Україні.

“Коли Україна належно забезпечена, вона може досягати реальних оперативних результатів. Російські оборонні лінії не є непроникними”, — зазначив один із високопоставлених військових представників НАТО.

Реакція Росії на українські атаки

Москва тим часом шукає шляхи відповісти на технологічні прориви України, які дозволили стримати російський наступ і завдати серйозної шкоди об’єктам інфраструктури далеко в тилу РФ.

Під час зустрічі з випускниками військових академій 23 червня Путін заявив, що українські атаки є проявом слабкості на тлі, за його словами, безперервного просування російської армії.

“Ці дрони, удари по цивільній інфраструктурі. Для чого вони? Щоб дестабілізувати суспільство… і створити певну невизначеність щодо дій російських збройних сил”, — сказав Путін.

Окремо він звинуватив західні держави у підготовці агресії проти Росії та провів паралелі з Другою світовою війною, згадавши напад нацистської Німеччини на Радянський Союз. За словами диктатора, РФ готова “своєчасно й належним чином реагувати на будь-які зовнішні та внутрішні загрози”.

Москва також заявляє, що продовжує підтримувати мирний процес під егідою США, який опинився у глухому куті після загострення війни на Близькому Сході наприкінці лютого. Речник Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков напередодні повідомив, що спецпредставник президента США Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер, ймовірно, прибудуть до Москви після того, як Вашингтон погодить рамкову мирну угоду з Тегераном.

У Росії невдоволені діями США щодо України

Втім, як зазначають західні дипломати та учасники неофіційних переговорних каналів, невдоволення Росії діями США наростало ще від минулого літа.

У Москві вважали, що Віткофф неправильно витлумачив російську позицію перед зустріччю між Путіним і Трампом на Алясці у серпні 2025 року. Та зустріч завершилася напружено, коли стало очевидно, що сторони мають значно глибші розбіжності, ніж припускалося. Білий дім це заперечив.

Хоча після цього Трамп опублікував заяву, в якій відмовився від власного заклику до негайного припинення вогню і, схоже, частково підтримав вимоги Путіна щодо довгострокового врегулювання, згодом Вашингтон повернувся до своєї початкової позиції.

За словами джерел, непередбачуваність Трампа, а також те, що в Москві називають хаотичною дипломатією Віткоффа і Кушнера, підірвали довіру Росії до його здатності допомогти Путіну реалізувати максималістські цілі війни.

На цю зміну, схоже, прямо натякнув і Лавров.

“Я навіть не хочу припускати, що Аляска, так само як і дії Європи, була задумана для того, щоб виграти час і продовжити озброювати київський режим. Але сталося те, що сталося”, — сказав російський міністр.

Читають зараз: Дональд Трамп опинився в міжнародному глухому куті і визнав складність завершення конфлікту в Україні — NYT.