Результат виявився протилежним: замість демілітаризації Путін отримав у себе під боком одну з найсильніших армій, – Atlantic Council

Російський лідер Володимир Путін на початку повномасштабного вторгнення стверджував, що однією з першочергових цілей війни є “демілітаризація” України. Проте, через чотири роки, результат вийшов протилежним: замість послаблення українських збройних сил, Росія посприяла становленню потужної військової сили, оснащеної сучасними технологіями та значним бойовим досвідом. Про це у статті для Atlantic Council пише оглядач Пітер Дікінсон.

За його словами, протягом певного часу російська перемога здавалася неминучою — залишалося лише питання, скільки територій та суверенітету Україна муситиме поступитися заради досягнення миру. Однак, з початку 2026 року, сприйняття цієї війни у світі зазнало змін, оскільки багато хто тепер говорить про поворот ситуації на користь України, а деякі навіть передбачають майбутню українську перемогу.

Автор зазначив, що це стало наслідком не якоїсь окремої події, а поступового перетворення України на мілітаризовану державу, спроможну не тільки стримувати російську армію, але й завдавати ударів по цілях далеко за межами лінії фронту.

Те, як змінювалося сприйняття України з військово слабкої держави до регіональної потуги, можна відстежити з 2014 року, коли розпочалося російське вторгнення, пише Дікінсон.

Він підкреслив, що 12 років тому Путін наважився напасти на Україну, бо мав враження, що вона беззахисна. І при цьому, російський диктатор, як висловився оглядач, “не надто помилявся”, адже тодішня українська армія мала лише кілька тисяч боєздатних вояків.

Що врятувало Україну

“Україну зрештою врятував у 2014 році масовий волонтерський рух, у межах якого люди створювали добровольчі батальйони для боротьби з російським вторгненням. Цей стихійний народний рух не зміг повністю звільнити країну, але зупинив наступ Росії та виграв дорогоцінний час для влади у Києві, щоб відновити армію”, – йдеться у статті.

Зазначається, що наступні роки стали періодом масштабних військових реформ, які збільшили чисельність української армії до кількох сотень тисяч військовослужбовців і водночас наблизили її до стандартів НАТО.

“Починаючи з 2022 року, українські військові зазнали подальшої трансформації та стали одними з найсильніших і технологічно найрозвиненіших збройних сил у світі. Зіткнувшись із боротьбою за виживання держави проти значно більшого та краще оснащеного противника, Україна швидко розробила нові тактики, надала більше повноважень талановитим молодим командирам і впровадила технологічні інновації з вражаючою швидкістю”, – нагадав Дікінсон.

Україна стала лідером у війні дронів

Автор наголошує, що через чотири роки українська армія стала світовим лідером у сфері ведення війни за допомогою безпілотників. Українські оборонні технологічні компанії разом із військовими розробили дрони, здатні домінувати на полі бою, забезпечили перевагу у битві за Чорне море та уражати важливі цілі за тисячі кілометрів углиб Росії.

“У кількох випадках українські підрозділи під час військових навчань фактично здивували своїх колег із НАТО, продемонструвавши розрив у тактичному та технічному досвіді, який виник після 2022 року”, – пише він.

А тепер, за словами Дікінсона, Україна стала військовою силою, “з якою потрібно рахуватися”, і вона “нарешті починає привертати увагу світу”.

Одним з поштовхів до цього, на його думку, стала активна дипломатична робота Києва в країнах Перської затоки навесні 2026 року. Пропозиція президента України Володимира Зеленського допомогти протидіяти загрозі іранських дронів змусила багатьох переглянути застаріле уявлення про Україну як про державу, що лише потребує безпеки від партнерів.

Тепер, пише оглядач, країни НАТО прагнуть навчатися в українських інструкторів із ведення війни дронами, на Заході з’являються спільні проєкти з виробництва безпілотників разом з українськими оборонними технологічними компаніями.

Для Путіна це створює стратегічну проблему

Як зазначається, для Росії це все є катастрофічною новиною. Коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, однією з головних цілей він називав “демілітаризацію” України. Тепер очевидно, що він зазнав нищівної невдачі. Замість демілітаризації агресія Путіна призвела до створення сильно мілітаризованої України – саме такої, якої він найбільше не хотів.

“Це ставить кремлівського лідера у надзвичайно складне становище. Якщо він погодиться на компромісний мир, заснований на нинішній ситуації на фронті, це означатиме прийняття реальності постійно ворожої та військово потужної України біля кордонів Росії. Водночас, якщо він вирішить продовжувати війну, є велика ймовірність, що прискорене військове посилення України продовжиться нинішніми темпами, створюючи дедалі більші загрози безпеці Росії та потенційно сприяючи дестабілізації режиму Путіна”, – пише автор.

Тепер Європа бачить в Україні гаранта безпеки

Як зауважив Дікінсон, на тлі побоювань можливого скорочення ролі США у європейській безпеці країни Європи дедалі частіше розглядають Україну як важливого партнера.

За оцінкою автора, це робить малоймовірною відмову Європи від підтримки Києва. Навпаки, європейські держави можуть прискорити інтеграцію України у власну систему безпеки, а сама Україна у майбутньому може закріпити статус одного з головних гарантів стабільності на континенті.

“Іншими словами, зараз існує велика ймовірність того, що вторгнення Путіна призведе до того результату, якого він найбільше боявся і якого прагнув запобігти”, – підсумував оглядач.

Читають зараз: Удари по цивільних залишилися єдиним козирем Путіна, – The Atlantic.