Життя стає набагато простішим, коли знаєш маленькі хитрощі, що допомагають у побуті. Редакція «UA Факти» знайшла для вас перевірений метод, як підготувати дитину до школи, розвиваючи важливі навички.
Саморегуляція – основа готовності до школи
Першим і найважливішим елементом є саморегуляція. Близько 7 років у дитини формується новий механізм психіки – здатність усвідомлено керувати своєю поведінкою. Психологи також називають це довільністю. Спробуйте пограти з трирічною дитиною у відому гру «Так і ні не говорити, чорне-біле не носити». Ймовірно, дитина не впорається, постійно плутаючи слова. Чи можете ви змусити трирічку спокійно сидіти, коли ви розмовляєте з дорослими, а йому хочеться гратися? А втримати радість чи сльози? Звісно, ні, або з великими труднощами. Це тому, що в дошкільному віці механізм довільності – цілеспрямоване управління увагою, мовою, емоціями – ще не сформований. Дитина може довго гратися або легко запам’ятовувати вірш, але лише якщо заняття її емоційно захопило, тобто робить це мимоволі. Навчання в школі вимагає механізму довільності. Дитині доведеться контролювати себе, запам’ятовувати нецікаве, чекати, поки її спитає вчитель, і просто сидіти 30 хвилин на уроці! Найчастіше саме довільності не вистачає шестирічним першокласникам. Цей механізм розвивається поступово, він має «дозріти». Не варто тренувати дитину вчити нецікаві вірші чи сидіти нерухомо півгодини. Довільність неможливо натренувати. Ви можете заохочувати посидючість, коли дитина її проявляє, і говорити про необхідність самоконтролю.
Мотивація – чи повинна дитина хотіти до школи?
Психологи завжди звертають увагу на мотивацію під час діагностики шкільної готовності. Найкращим мотивом для успішного навчання є інтерес до знань. Однак, у шести-семирічному віці він зустрічається не так часто. Також сприятливим мотивом є бажання отримати новий статус («У школі я буду вже дорослий!»). Багато першокласників починають навчатися, щоб «порадувати маму». Цей мотив не найефективніший, але зазвичай його вистачає на початковий період, а згодом може підключитися і інтерес до самого навчання. Складніше, якщо дитина до школи не хоче. Важливо з’ясувати причини. Чи йдеться про конкретну школу, необхідність навчатися взагалі, розставання з друзями з дитсадка чи страх перед новим. Відповідно до причини потрібно діяти. У будь-якому разі, важливо сформувати у дитини позитивне ставлення до її нової ролі, до школи в цілому.
Соціальна готовність до школи
Ще один важливий компонент – соціальна готовність, тобто здатність дитини будувати стосунки з іншими: однолітками та дорослими (педагогами). Низька соціальна готовність часто виявляється у дітей, які не відвідували дитячий садок, і може призвести до серйозного стресу та проблем з навчанням. Наприклад, дитина, яка звикла до повної уваги дорослих вдома, може відчувати труднощі в класі, де є двадцять інших дітей. Невміння спілкуватися з однолітками може ускладнити участь у груповій роботі на уроці. Сором’язлива дитина може негативно реагувати на велику кількість нових людей, якщо вона до цього не звикла. Результат – страх відповідати на уроці, невміння попросити про допомогу вчителя та інші труднощі. Діти, які відвідували дитячі садки, зазвичай мають достатній рівень соціальної готовності. Якщо ж ваша дитина дитсадок не відвідувала, спробуйте записати її до спортивної секції, гуртка чи групи тимчасового перебування, щоб дитина звикала до колективу.
Інтелектуальна готовність до школи
Для успішного навчання дитині потрібен певний рівень розвитку пізнавальних функцій: пам’яті, уваги, мислення, мовлення. Заняття з підготовки до школи зазвичай приділяють багато уваги саме цим аспектам. Однак, це не найголовніший компонент готовності до навчання. Якщо в процесі надто інтенсивних занять дитина втратить інтерес до навчання, розвинена пам’ять і мислення не матимуть сенсу. Розвивати пізнавальні функції під час підготовки до школи потрібно через гру. Гра має бути цікавою для дитини, адже це провідна діяльність у дошкільному віці. Саме через гру відбувається розвиток.
Успішний школяр – здоровий школяр
Не забудьте приділити увагу здоров’ю дитини. Вступ до першого класу – це емоційний стрес і серйозне інтелектуальне навантаження. Майбутній школяр повинен мати в режимі дня оздоровчі процедури: більше гуляти, рухатися, за можливості відвідувати басейн, займатися спортом, проводити час на природі. Якщо у дитини ослаблене здоров’я, небажано, щоб вона навчалася за посиленою програмою; можна обрати «школу здоров’я», де оздоровленню дітей приділяється особлива увага. Батькам варто більше прислухатися до рекомендацій психологів, які проводять тестування перед школою. Якщо є сумніви, можна звернутися до незалежного психолога в дитячий психологічний центр. Найкраще зробити це навесні, щоб за літо максимально підготувати дитину до школи з урахуванням рекомендацій. Фахівець оцінить рівень розвитку різних компонентів готовності до шкільного навчання та підкаже, яка система навчання найбільше підходить вашій дитині.
Корисна фішка від «UA Факти»: Заохочуйте дитину читати разом з вами, навіть якщо це лише кілька речень. Читання розвиває мову, увагу та стимулює пізнавальний інтерес. Нехай ваше життя буде легким та приємним!
Інформує «UA Факти».