Аномальна спека за чотири роки стала причиною смерті понад 200 тисяч осіб у Європі, за даними ВООЗ

Починаючи з 2022 року, в Європі від наслідків “невидимого вбивці” – надмірної спеки – загинуло понад 200 000 осіб. Таку інформацію оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) після фіксації рекордних температур у низці країн у травні, повідомляє Science Alert.

За словами Ганса Анрі Клюге, директора Європейського регіонального бюро ВООЗ, отримані дані чітко вказують на те, що наслідки зміни клімату становлять явну і негайну небезпеку. Більше того, найгрізнішим проявом цієї загрози є екстремальна спека.

Спека, хоч і є безшумним вбивцею, не є неминучою. Як зазначає Клюге, особливо вразливими до екстремальних температур є літні люди, діти та особи з хронічними захворюваннями серцево-судинної, ниркової систем та іншими патологіями, адже спека може спровокувати зневоднення, тепловий удар та загострення вже наявних проблем зі здоров’ям.

Дослідники наголошують, що значну частину з 200 000 летальних випадків можна було б запобігти. Ба більше, науковці стверджують, що ця цифра є лише верхівкою айсберга, адже ще мільйони людей у світі страждають від фізичних і психологічних наслідків.

Антропогенні зміни клімату посилюють екстремальні погодні явища в усьому світі: спекотні періоди, посухи та паводки стають дедалі інтенсивнішими та частішими. Водночас, згідно з наявними даними, Європа нагрівається швидше, ніж будь-який інший континент.

На сьогодні представники ВООЗ закликають керівництво європейських держав впроваджувати ефективні системи раннього оповіщення про спеку та налагоджувати зв’язок із вразливими категоріями населення. Науковці також наполегливо рекомендують вживати додаткових заходів для мінімізації впливу екстремальної спеки шляхом містопланування, зокрема, шляхом збільшення кількості зелених насаджень.

Клюге також виділяє серед інших рекомендацій проведення соціальними службами перевірок стану здоров’я вразливих верств населення, уникнення перебування на сонці у найспекотніші години та адаптацію робочих графіків, щоб люди могли уникати полуденного сонця. Проте, хоча індивідуальні заходи важливі, вони, ймовірно, є недостатніми для протистояння системній кризі.

Варто зазначити, що наприкінці травня – на початку червня значна частина Західної Європи зазнала рекордних температур. Це стало черговим суворим нагадуванням про зростаючий вплив кліматичної кризи.

Читають зараз: Мінфін виділить 6,6 млрд гривень на стипендії у 2026 році: як зміняться виплати у вузах та коледжах.