
Якщо розглянути офіційну електронну карту укриттів Києва, то на перший погляд безпекова ситуація в місті виглядає зразковою — вся цифрова панель буквально мерехтить червоними позначками. Однак профільні фахівці сигналізують про небезпеку: наявність точки на екрані смартфона ще не свідчить про те, що сховище в реальному житті відповідає хоча б мінімальним стандартам безпеки та перебуває у належному стані.
Про це в бесіді з ТСН.ua повідомив експерт з безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» Ігор Молодан.
Які укриття у підвалах становлять небезпеку
На думку фахівця, під час повномасштабного конфлікту для такого мегаполісу, як Київ, захисних споруд завжди буде недостатньо. Водночас проблема столиці полягає не стільки в кількості об’єктів, скільки в їхній внутрішній якості. На карті зафіксовані сотні адрес, але рівень їхнього облаштування є критичним.
З цієї причини мешканці Києва, які проживають в межах пішої досяжності до підземних станцій метрополітену, зазвичай рішуче відмовляються спускатися в підвали своїх багатоповерхівок. Людям значно легше витратити 5–10 хвилин на дорогу і дістатися до платформи метро, ніж перебувати в неприбраному, некомфортному приміщенні з постійним неприємним запахом.
«Я вважаю, що це найбільша проблема: наявні сховища необлаштовані, необладнані. І, до речі, вони не можуть бути іншими, бо вважаються як найпростіші укриття, але по факту — це підвальні приміщення старого житлового фонду», — зазначає Ігор Молодан, експерт з безпеки.
При цьому експерт наголошує, що саме старі підвальні приміщення здатні реально зберегти людські життя під час осколкових та ракетних ударів армії РФ. Однак з цього правила існує одне суворе і небезпечне виключення — підвали типових панельних будинків. У разі прямого влучання ворожої ракети такі конструкції миттєво складаються, наче карткові будиночки, перетворюючи найпростіше сховище на смертельну пастку для людей.
Проблема фінансування: сховища нанесли на карту і забули
Ігор Молодан зауважує, що при формуванні загальноміської мережі безпеки чиновники обрали найпростіший шлях — провели формальну інвентаризацію підвалів і закрили питання звітностю.
«Проблема в тому, що ці найпростіші укриття просто нанесли на карту і забули про них. Нікого не хвилює, що там не прибрано, затхло і неможливо там перебувати. Що робити з такими сховищами, я не знаю, бо не архітектор. Але, ймовірно, що ці приміщення, які можуть рятувати людей, потребують хоча б косметичного ремонту», – каже він.
Проте на шляху до приведення підвалів до належного стану виникає серйозне фінансове та юридичне питання: хто саме має виконувати ці відновлювальні роботи і з чийого бюджету списуватимуться кошти. Якщо житловий будинок перебуває на балансі класичного комунального ЖЕКу — це одна процедура, але більшість сучасних висоток столиці підпорядковані безпосередньо ОСББ.
Читають зараз: “Відчуваю себе кротом”: українка поділилася досвідом переїзду та життя в Канаді.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →

Источник: www.vesti-ua.net
