Від зародження життя до таємниць будови тіла: науковці розкрили, які елементи людського організму ще зберігають загадковість для досліджень

Людський організм — це складний механізм, чиї численні компоненти, від найдрібніших клітинних структур до кінцівок, зору, печінки та мозку, формувалися поступово протягом чотирьох мільярдів років. Проте, науковці досі не можуть розгадати, чому саме ми еволюціонували в таку форму. Про це повідомляє The Independent.

“Історія еволюції свідчить про те, як, починаючи з найпростіших форм життя, кожен вид розвивався, поступово набуваючи нових складових, що формують живу істоту. Якщо простежити еволюційне древо життя, можна побачити звивистий шлях, що веде через дедалі спеціалізованіші гілки, до яких належить той чи інший вид. Наприклад, ми, люди, були тваринами, перш ніж стали хребетними; ссавцями, перш ніж еволюціонували в приматів, і так далі”, — пояснюють у матеріалі.

Зазначається, що групи видів, з якими ми розділяємо кожну з цих еволюційних гілок, допомагають зрозуміти послідовність появи частин людського тіла.

Тіло та травна система (характерні для тваринного царства) мали виникнути раніше за появу хребта та кінцівок (відмінні риси хребетних); молочні залози та шерсть (ознаки ссавців) з’явилися раніше за нігті (притаманні приматам).

Зокрема, дослідники не можуть пояснити причини відмінностей у розмірі яєчок у різних представників приматів.

“Дорослі самці чорно-білих абіссінських колобусів та макак-бонет мають майже однаковий розмір. Однак, як і у шимпанзе, людей та горил, у цих схожих мавп яєчка мають кардинально відмінні розміри. Яєчка колобусів важать лише 3 грами. Натомість, яєчка макак досягають 48 грамів”, — підкреслює The Independent.

За словами науковців, великі яєчка можуть бути аналогом хвоста павича — не мати самостійної користі, але бути привабливими для самок.

“Але, ймовірно, найвірогіднішим поясненням є зв’язок із їхнім репродуктивним поведінком. Самець колобуса активно бореться за доступ до гарему самок, які спарюються виключно з ним. Макаки, на противагу цьому, мешкають у спокійних змішаних групах, що складаються приблизно з 30 мавп, і мають інший підхід до спарювання, де всі спарюються з усіма: самці з кількома самками (полігамія), а самки з кількома самцями (поліандрія)”, — пояснили у публікації.

А як щодо людського підборіддя?

Людське підборіддя вже тривалий час є предметом суперечок серед науковців. Дослідники припускають, що воно могло еволюціонувати для посилення щелепи прадавніх людей під час сутичок.

Ймовірно, підборіддя еволюціонувало, щоб підкреслити пишність чоловічої бороди. Воно могло навіть стати побічним ефектом розвитку кулінарії та вживання більш м’якої їжі, яку вона забезпечувала.

“Однак, цікаво, що підборіддя не спостерігається у жодного іншого ссавця, навіть у наших найближчих родичів, неандертальців. Враховуючи унікальність підборіддя homo sapiens, хоча ми маємо численні можливі версії щодо його еволюційної функції, за відсутності конвергентної еволюції ми не маємо раціонального способу їх перевірити. Деякі аспекти людської природи, можливо, приречені назавжди залишитися загадкою”, — зауважили у матеріалі.

Читають зараз: Сила тисячі Хіросим і жодного кратера: чому Тунгуська катастрофа 1908 року досі залишається невирішеною справою.