Росія планує дестабілізувати балтійські держави

Згідно з заявою Президента України Володимира Зеленського, Росія готується до додаткової мобілізації, яка передбачає залучення щонайменше десятків тисяч нових військовослужбовців. Як зазначив український лідер, це насамперед покликане компенсувати значні втрати російської армії на фронті. Варто нагадати, що в квітні Зеленський також висловлював припущення, що обмеження доступу до соціальних мереж у РФ пов’язане з бажанням запобігти заворушенням, зокрема через проведення загальної мобілізації, з метою повторення великого наступу на Україну або на країни Балтії.

Тодішню заяву Володимира Зеленського міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна розкритикував, вважаючи, що вона не відповідає оцінкам загроз та розвідувальним даним країни. Керівник парламентського комітету у закордонних справах Естонії Марко Міхкельсон навіть звинуватив українське керівництво у поширенні російських наративів. Однак, трохи більше ніж за місяць, оцінки європейських розвідок зазнали змін.

Нещодавно видання The Wall Street Journal, посилаючись на слова керівниці дипломатії ЄС Каї Каллас та представників європейських розвідувальних і військових відомств, у своїй статті наголосило, що Путіну доведеться шукати виправдання для неминучої примусової мобілізації в РФ, у зв’язку з чим лінійність конфлікту може змінитися. Росія може здійснити атаки на країни Балтії, острови Готланд і Борнхольм, або скористатися архіпелагом Шпіцберген. Днями директорка британського агентства з питань розвідки, кібернетики та безпеки Енн Луїза Кіст-Батлер також попередила про прагнення Путіна розв’язати ширший конфлікт в Європі, підкресливши зближення Росії та Китаю проти Заходу.

Отже, чому європейські розвідки саме зараз почали серйозно сприймати російську загрозу? Що змінилося? І до чого насправді готується Путін? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Тривоги, дрони і погрози: дестабілізація країн Балтії

В інтерв’ю CNN, керівник Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що протягом наступних 4-5 місяців Путін, можливо, не зможе вести переговори з позиції сили через глухий кут на полі бою та тиск на економіку, військовий потенціал і суспільство всередині Росії.

«Я більше не чую розмов про повну перемогу. Люди (в Кремлі) усвідомлюють, що ситуація на українському полі бою складається не дуже сприятливо», — зазначив Розін, додавши, що Москва втрачає більше особового складу, ніж може набрати.

За словами Енн Луїзи Кіст-Батлер, за понад чотири роки повномасштабної війни Росія втратила 500 тисяч солдатів убитими. Наразі щомісячні російські втрати вбитими та важкопораненими становлять 35 тисяч осіб. Наприкінці березня ГУР повідомляло, що Кремлю вдається завербувати 30-40 тисяч осіб щомісяця. За оцінками західних аналітиків, ситуація варіюється від місяця до місяця, проте вже кілька місяців Росія втрачає солдатів більше, ніж встигає мобілізувати. Про це також говорив Володимир Зеленський.

Таким чином, без додаткової мобілізації Путіну не обійтися. І європейські країни-члени НАТО вже не впевнені, що Кремль не спробує розпочати чергову «переможну» війну проти східного флангу Альянсу. Європейські армії, на відміну від Сил оборони України, не мають такого значного досвіду ведення сучасної війни з масовим використанням дронових технологій. Тому в Москві цілком можуть вирішити кинути новомобілізованих проти однієї з країн Балтії, або ж спробувати влаштувати масштабні провокації в Балтійському морі, тестуючи таким чином п’яту статтю статуту НАТО. До того ж, Путін бачить позицію Трампа щодо зобов’язань США захищати Європу.

Європейські розвідки не даремно б’ють на сполох. Протягом кількох місяців Росія реалізує кампанію з дестабілізації безпеки та політичної ситуації в країнах Балтії, навмисно перенаправляючи українські дрони в повітряний простір країн-членів східного флангу НАТО, використовуючи глушіння GPS-сигналів (джемінг) та підміну GPS-координат фальшивими сигналами (спуфінг). Через це минулого тижня найвищі посадовці Литви спускалися в укриття після попередження про дрони поблизу повітряного простору країни. А в Латвії, після того, як українські дрони, навмисно спрямовані Росією в повітряний простір країни, два з яких влучили в нафтобазу, уряд навіть «впав», розгорівшись політичною кризою.

«Ми спостерігаємо свідомі спроби спрямувати безпілотники до країн Балтії, а потім поширювати пропагандистські повідомлення та хибні звинувачення в тому, що країни Балтії беруть участь в атаках на цілі в Росії», — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, додавши, що це є прямим наслідком війни Росії проти України та співучасті в ній Білорусі.

Що задумали в Кремлі: напрямки можливої атаки

У середині травня Служба зовнішньої розвідки (СЗР) РФ звинуватила Україну в підготовці ударів з території Латвії. Раніше в Кремлі поширювали дезінформацію про те, що країни Балтії та Фінляндія дозволяють українським БпЛА пролітати над своєю територією для завдання ударів по цілях у Росії, зокрема по нафтопереробних заводах і портах. Москва навіть погрожувала силовою відповіддю по східному флангу НАТО.

«Де-факто триває практична підготовка НАТО до масштабного збройного конфлікту на Сході», — заявив керівник СЗР РФ Сергій Наришкін.

У силових відомствах країн Балтії коментували Reuters, що безпекова ситуація в регіоні не змінилася, а агресивну риторику Росії вони розглядають переважно як внутрішню, спрямовану на зосередження уваги росіян на європейцях, які нібито розпалюють війну, та приховування власних проблем із протидії українським БпЛА. Водночас, за словами заступника голови литовського регулятора зв’язку Даріуса Кулесюса, у російському Калінінграді суттєво збільшилася кількість антен для GPS-спуфінгу, і тепер зона покриття сягає 450 км від ексклаву.

Експерти, зокрема Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), вже давно попереджають, що Росія насичує Калінінград ракетними системами з прицілом на блокування Сувальського коридору — 65-кілометрової смуги землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю. ТСН.ua вже зазначав, що, ймовірно, недарма Кястутіс Будріс публічно попереджав, що НАТО має можливості для знищення російських військових об’єктів у Калінінграді, якщо виникне така необхідність — зрівняти з землею російські ракетні бази та бази протиповітряної оборони.

Так само вже досить тривалий час експерти попереджають (європейські аналітичні центри проводили серію відповідних військових симуляцій) про можливі агресивні дії Росії щодо островів Борнхольм (Данія) та Готланд (Швеція), які є ключовими для контролю над Балтійським морем. Також директорка британського агентства з питань розвідки, кібернетики та безпеки Енн Луїза Кіст-Батлер у своєму нещодавньому виступі згадала про співпрацю Росії та Китаю, зокрема в Арктиці. Експерти попереджають, що загроза може походити й від Кольського півострова, де базується ядерний підводний флот Росії, яка може використати в своїх цілях й архіпелаг Шпіцберген.

Водночас у п’ятницю, 29 травня, Росія вкотре «нагадувала», що під загрозою перебуває весь східний фланг НАТО. Російський дрон типу «Герань-2» поцілив у 10-поверховий будинок у румунському місті Галац. Двох людей госпіталізували, 70 — евакуювали. Керівник МЗС країни Оана Цою заявила, що це є приводом для застосування четвертої статті НАТО, яка передбачає консультації з союзниками, і викликала посла Росії до міністерства, щоб повідомити про заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні.

Румунські військові не змогли збити російський «Шахед» через брак часу — 4 хвилини — на реагування та низку законодавчих обмежень мирного часу. Це перший випадок, коли влучання російського дрона в житловий будинок у Румунії, яка є членом НАТО, призвело до серйозних наслідків. Президент країни Нікушор Дан закликав союзників надати Румунії додаткові засоби для протидії безпілотникам. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга, своєю чергою, висловив готовність тісно співпрацювати з Румунією для посилення захисту від таких загроз.

Читають зараз: Ставка на виснаження: крім Донбасу Путін хоче контролювати Київ та Одесу, – FT.