Зеленський позбавив Путіна та Трампа козирів, – FT

Коли Росія розпочала вторгнення в Україну у 2022 році, експрезидент США Дональд Трамп схвалив цей крок як “геніальний”. На ділі ж війна, розв’язана кремлівським диктатором Володимиром Путіним, залишалася найдорожчою помилкою великої держави нашого часу, доки три місяці тому Трамп, який знову став американським лідером, не ініціював операцію “Епічна лють”.

Обидва керівники зробили ставку на слабкого опонента, розраховуючи на швидку перемогу. Кожен з них обтяжує свої країни витратами, які відчуватимуться ще довгі роки після їхнього перебування при владі. Путін і Трамп є неперевершеними прикладами того, як можна втратити вигідні позиції. Водночас Китай, який отримав значну частину цих вигід, є головним бенефіціаром, зазначає Financial Times.

Прихильники жорсткої політики з американського правого флангу протестують, стверджуючи, що режими Ірану та України не можна порівнювати. Один з них – це жорстока теократія; інший – функціонуюча демократія (яка нині часто менш корумпована, ніж Вашингтон), зауважують журналісти. Однак стратегія оцінюється за реальними результатами, а не за бажаними висновками.

Шанувальники “Епічної люті” стверджують, що конфлікт був спровокований Іраном через саму природу його режиму. Представники західних крайніх лівих і правих сил, які однаково страждають на “синдром НАТО”, говорять те саме про Україну. Обидва пояснення ідеологічно спотворені. Кожен із них був свідомим вибором. Розрив між метою та результатом для Трампа в Перській затоці є таким же значним, як і для Путіна на Донбасі, йдеться в матеріалі.

Жоден з них не може вибратися з пасток, які сам собі створив. У випадку Путіна провал його “спецоперації” має екзистенційний характер. Він менш схильний визнавати реальність, оскільки це коштуватиме йому посади і, можливо, життя. Ментальний блок Трампа пов’язаний насамперед з гордістю та політикою.

Жодна кількість згенерованого ШІ контенту не зможе відвернути увагу від його приниження через необхідність домовлятися з режимом, який він неодноразово оголошував знищеним. Роблячи це, він лише зміцнить його позиції.

Тепер карти в руках Зеленського

Певні карти потрапили до рук президента України Володимира Зеленського. Україна перетворила фронт на поле битви. Коефіцієнт втрат Росії становить 35 000 осіб на місяць. Україна може за власним бажанням завдавати ударів по нафтових, промислових та інфраструктурних об’єктах на відстані до 1000 кілометрів углиб території Росії.

Путіну довелося звернутися за допомогою до Трампа, аби переконати Зеленського не атакувати Червону площу українськими безпілотниками під час параду до Дня Перемоги цього місяця. Путін обіцяв російському народу ізолювати їхнє життя від війни. Однак кількість загиблих та економічні витрати стосуються всіх росіян і загрожують його владі.

Україна також отримує дедалі сильнішу карту у грі з Трампом. До того, як Пентагон почав стрімко витрачати свої запаси ракет і систем протиповітряної оборони в Перській затоці, Україна повністю переглянула тактику ведення війни. Іран не надто відстає. Здатність України збивати дорогі російські ракети за допомогою недорогих перехоплювачів власного виробництва спричинила революцію в економіці війни.

Так само, як і використання Іраном безпілотників для блокування Ормузької протоки, зазначають ЗМІ. Величезні витрати на символи військового престижу виглядають дедалі марнотратними. Авіаносці перетворюються на тягар. Отримавши раніше від Трампа заяву, що у нього немає жодних козирів, Зеленський тепер володіє колодою інновацій, якої Пентагон гостро потребує. Україна отримала нові важелі впливу, підсумовує матеріал.

США і Росія шкодять собі

Геополітична шкода, яку Росія та Америка завдали самі собі, також є порівнянною. Нездатність Росії підкорити Україну – це найдорожча програна війна в сучасній історії. Залякуючи сусідів, як-от Фінляндія, Путін своїми діями більш ніж удвічі збільшив протяжність кордону НАТО з Росією.

Аналогічно, очікування Трампа, що Іран надасть поступливого нового лідера за зразком Венесуели, виявилися фантазією. Він не прислухався до експертів.

Багато концепцій дискредитуються, включно з ідеєю американських політичних екстремістів про те, що НАТО – це змова США з метою оточення Росії. Справді, зараз важка епоха для людей будь-якого світогляду. І неоконсерватори, і прихильники гасла “Америка понад усе” виглядають безглуздо: перші – через підтримку чергової непродуманої війни, другі – через довіру до Трампа, пише ЗМІ.

Але реалісти великих держав також перебувають у скрутному становищі. Хоча Китай виграє від помилок Путіна і Трампа, середні держави виходять із ситуації кінцевими переможцями (Ізраїль є найочевиднішим винятком).

Вплив Америки на Близькому Сході підірвано. Іран, ймовірно, утвердиться як регіональна сила, з якою іншим доведеться рахуватися. Україна, щонайменше, стане ключовим партнером будь-якого НАТО після виходу США.

Дуже по-різному Київ і Тегеран демонструють світу, як можна розтрощити колосів. Тайвань – далеко не єдина країна, яка уважно вивчає ці уроки.

Читають зараз: Порятунок від глобального кошмару: що буде після правління Путіна, Трампа та Нетаньяху, – The Guardian.