Продукти з молока можуть негативно впливати на кишечник: що показало дослідження

Молочні вироби здатні як підтримувати добрий стан кишківника, так і впливати на нього менш передбачувано. Недавнє дослідження виявило, що вживання молока корелює зі зростанням різноманітності кишкових бактерій, тоді як сир у певних випадках асоціювався зі зменшенням чисельності окремих мікроорганізмів.

Про це повідомило видання Earth.com.

Кишковий мікробіом — це велика сукупність бактерій, грибків та вірусів, що переважно населяють товстий відділ кишківника. Вони допомагають організму у процесі травлення, зміцнюють імунну систему, беруть участь у синтезі деяких вітамінів і навіть взаємодіють з нервовою системою.

На склад цієї мікробної екосистеми впливають різноманітні чинники: раціон харчування, рівень стресу, режим сну, фізична активність, прийом антибіотиків та навіть умови народження. Одним із найбільш дискусійних продуктів залишаються молочні продукти, оскільки вони містять поживні речовини, а інколи й живі бактеріальні культури. Водночас науковці досі не досягли консенсусу щодо їхнього впливу на кишківник.

У рамках нового дослідження фахівці вирішили аналізувати не зразки калу, як це часто практикується, а бактерії, які безпосередньо адгезуються до стінки товстої кишки. На думку авторів дослідження, саме такий підхід дозволяє глибше зрозуміти механізми взаємодії мікроорганізмів з кишковим бар’єром та імунними клітинами.

Дослідження охопило дорослих пацієнтів ветеранського госпіталю в Х’юстоні, які проходили планову колоноскопію. Жоден з учасників не мав серйозних захворювань, що могли б вплинути на результати аналізу. Під час процедури медики відібрали невеликі зразки слизової оболонки товстої кишки (біопсії) для подальшого лабораторного вивчення.

Загалом науковці дослідили 97 біопсій від 34 осіб. Перед процедурою учасники заповнили детальні анкети стосовно свого харчування за останній рік, зокрема, вказавши частоту споживання молока, сиру, йогурту та інших молочних продуктів.

Для аналізу мікробіому команда застосувала метод секвенування 16S рРНК — технологію, що дозволяє ідентифікувати наявні бактерії та їхню кількість у зразках. При оцінці результатів дослідники також брали до уваги вік пацієнтів, їхню масу тіла, споживання алкоголю, куріння, загальний стан здоров’я та якість харчування.

Отримані дані показали, що особи, які споживали більше молока та молочних продуктів загалом, демонстрували вищу альфа-різноманітність бактерій у слизовій оболонці товстої кишки. Це означає, що у них виявлялося більше різновидів мікроорганізмів. Науковці зазначають, що висока різноманітність мікробіому традиційно вважається показником більш стабільної та стійкої бактеріальної спільноти.

Крім того, у осіб з вищим рівнем споживання молока було виявлено збільшену кількість бактерій Faecalibacterium. Ці бактерії продукують бутират — коротколанцюгову жирну кислоту, яка є джерелом живлення для клітин товстої кишки і може сприяти контролю запальних процесів.

Також у цих учасників спостерігався вищий рівень Akkermansia — бактерії, яку часто асоціюють з покращенням стану кишкового бар’єру та метаболічного здоров’я.

Дослідники також звернули увагу на роль лактози. Після врахування її вмісту зв’язок між споживанням молока та змінами мікробіому став менш вираженим. Це може вказувати на те, що лактоза функціонує як пребіотик — тобто слугує поживною основою для певних корисних бактерій.

Водночас сир виявив іншу тенденцію. Його частіше споживання асоціювалося зі зменшенням чисельності деяких бактерій, зокрема Bacteroides та Subdoligranulum. Автори дослідження підкреслюють, що ці результати не означають прямої шкоди від вживання сиру.

Науковці висловлюють припущення, що відмінності можуть бути зумовлені змінами складу молока під час виробництва сиру. Наприклад, багато твердих сирів містять значно менше лактози порівняно з молоком.

Щодо йогурту, дослідження не дозволило отримати чітких висновків. Учасники споживали його в дуже обмежених кількостях, тому дослідникам не вдалося достовірно оцінити його вплив на кишкові бактерії.

Автори роботи наголошують на відсутності універсального «ідеального» мікробіому. Склад кишкових бактерій залежить не лише від молочних продуктів, а й від загального раціону, вмісту клітковини, режиму сну, рівня стресу та способу життя в цілому.

Для формування остаточних висновків потрібні більш масштабні та тривалі дослідження за участю більшої кількості людей. Однак вже зараз отримані результати свідчать про те, що різні молочні продукти можуть по-різному взаємодіяти з бактеріями, що населяють стінки кишківника.

Читають зараз: У поширених продуктах вчені виявили речовини, що виснажують кишківник.