Медики стурбовані дефіцитом життєво необхідних медикаментів

Медичні працівники Києва висловлюють занепокоєння щодо дефіциту антирабічного імуноглобуліну в місті. Це викликає тривогу, враховуючи поширеність випадків сказу серед тварин та укусів, завданих дикими або невакцинованими тваринами.

Лікарі підтверджують наявність проблеми з постачанням імуноглобуліну проти сказу. Станом на 1 травня, препарат доступний лише в трьох із чотирьох визначених медичних установ столиці, де його мали б вводити.

Фахівці наголошують, що з приходом теплої погоди збільшується кількість людей, які відвідують природні зони та ліси, що, відповідно, підвищує ризик нападу дикої або хворої тварини.

Статистика звернень та лікування після укусів

Згідно з даними Київського міського центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), за перші чотири місяці поточного року до медичних закладів з приводу укусів звернулося 1210 осіб, тоді як за аналогічний період минулого року їх було 1208. Щодо дітей, то цього року зафіксовано 192 звернення, порівняно з 205 минулого року.

Стосовно антирабічного лікування, то за чотири місяці цього року його призначили 406 пацієнтам, тоді як минулого року – 336. Комплексний курс імунізації, що включає введення вакцини проти сказу та імуноглобуліну, було проведено 30 пацієнтам (у минулому році – 29 особам).

Різниця між вакциною від сказу та імуноглобуліном

«Важливо розрізняти вакцину проти сказу та імуноглобулін – це різні медичні препарати. Люди часто їх плутають. Щодо вакцини проти сказу, то в медичних закладах Києва наявні 3023 дози. Антирабічний імуноглобулін представлений 30 флаконами, які зберігаються у трьох київських медичних установах. У випадку зростання кількості серйозних укусів цього може бути недостатньо, особливо враховуючи весняно-літній період, коли випадки сказу частішають, люди активніше відпочивають на природі, і ймовірність укусів зростає», — пояснює Наталія Гунченко, заступниця директора Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, у коментарі ТСН.ua.

Фахівчиня деталізує, коли пацієнту призначається імуноглобулін:

«Імуноглобулін використовується при тяжких випадках укусів, у комплексі з вакциною проти сказу. Вибір залежить від виду тварини, яка завдала укусу, місця укусу та розміру рани. Рішення щодо застосування імуноглобуліну приймають лікарі-травматологи та хірурги», — зазначає Наталія Гунченко.

Куди зник імуноглобулін: проблеми з централізованими поставками

Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України відповідає за розподіл імунобіологічних препаратів, включно з вакцинами проти сказу та імуноглобуліном, що надходять до медичних закладів Києва з державного рівня.

ЦКПХ наголошує на додатковій потребі столиці в антирабічному імуноглобуліні.

«Ми звернулися до МОЗ щодо цього питання, враховуючи статистику укусів та випадків сказу тварин у Києві за попередні періоди. Отже, необхідно створити запас цього препарату», — пояснює Наталія Гунченко.

Ситуація з вакциною від сказу інша. Столичні травматологічні пункти отримують її з державного бюджету або у вигляді гуманітарної допомоги, і вона наявна у медичних закладах у достатній кількості.

Ситуація в регіонах та резерви

Фахівчиня зазначає, що мешканці інших областей нерідко звертаються за медичною допомогою до столичних лікувальних установ, де їм надається як первинна, так і, за необхідності, спеціалізована допомога.

«Ми інформуємо наших колег з інших областей про необхідність забезпечення власних мешканців імуноглобуліном, оскільки його розподіл між регіонами здійснюється з урахуванням чисельності населення та кількості випадків укусів у попередні періоди. Отже, проблема дефіциту залишається, фактично так само, як і минулого року. Резерви імуноглобуліну в Києві є абсолютно недостатніми. Важливо зазначити, що це централізовані державні поставки, оскільки місто Київ не закуповує його самостійно. Використовується імуноглобулін, отриманий як гуманітарна допомога від міжнародних партнерів, а також придбаний за державні кошти. Наразі на складах препарату немає — усе розподілено між лікувальними закладами», — пояснює Наталія Гунченко.

Вона підкреслює, що питання забезпечення антирабічним імуноглобуліном перебуває у сфері відповідальності Міністерства охорони здоров’я України.

За словами Наталії Гунченко, ситуація в Києві контрольована, і у разі виникнення серйозного випадку укусу пацієнту буде надано необхідну допомогу.

Контроль за випадками сказу в Києві

Фахівчиня наголошує, що в Києві фіксуються всі випадки укусів людей. Водночас випадки сказу серед тварин у столиці також трапляються.

«У нашому ЦКПХ реєструються всі укуси, а не випадки сказу — це різні поняття. У разі укусу твариною людині надається відповідна медична допомога. Якщо ж у тварини, яка вкусила людину, виявлено сказ, ми співпрацюємо з Держпродспоживслужбою, до якої входить ветеринарна служба: ветеринарні фахівці займаються твариною, а лікарі — лікуванням пацієнта», — підсумовує Наталія Гунченко.

Варто зазначити, що за перший квартал 2026 року випадків сказу серед людей у Києві не було виявлено, хоча випадки сказу тварин фіксувалися.

Читають зараз: Скринінг здоров’я: що потрібно знати тим, кому за 40.