Збільшення вартості добрив загрожує глобальним голодом, – The Times

Минулого тижня внаслідок бойових дій в Ірані вартість нафти піднялася до найвищого показника за останні чотири роки. Однак, аграрії з особливою пильністю відстежують вартість добрив, яка збільшилася приблизно на 50 відсотків. Як зазначає The Times, зростання цін на добрива створить виклики не лише для сільськогосподарських виробників.

Фермери, з якими поспілкувалися репортери, висловлюють думку, що інфляційний ефект від збільшення витрат у харчовій індустрії буде відчутним ще протягом наступних півтора року.

Глобальна криза в секторі добрив спричинена конфліктом з Іраном та подальшою блокадою Ормузької протоки. “Поки світ зосереджений на нафті, тихо активується бомба уповільненої дії, яка в кращому випадку призведе до підвищення цін на продовольство, а в найгіршому – може спровокувати голод і масові заворушення”, – попереджають автори статті.

Вони пояснюють ключову роль добрив. До половини світового обсягу виробництва продовольства залежить від синтетичних азотних добрив. Ці добрива отримують шляхом комбінування азоту з повітря з воднем, що міститься в природному газі, для отримання аміаку. Надалі аміак поєднують або з азотною кислотою, або з вуглекислим газом, виробляючи аміачну селітру або карбамід.

Примітно, що 34 відсотки глобального випуску карбаміду проходить через Ормузьку протоку. Його виробництво зосереджено в Бахрейні, Ірані, Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах. Крім того, майже чверть обсягу аміаку транспортується цими ж водними шляхами, а також 20 відсотків світового постачання зрідженого природного газу – критично важливого ресурсу для виробництва добрив в інших регіонах світу.

За словами генерального секретаря Міжнародної торговельної палати (ICC) Джона Дентона, наразі увага зосереджена на нафті та газі, проте насправді “добрива стануть причиною найбільших людських страждань”.

Варто зазначити, що саме ICC координувала Чорноморську зернову ініціативу, яка мала на меті забезпечити експорт зерна з України з лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Зараз організація спільно з ООН працює над створенням безпечного морського коридору для відновлення постачань добрив через протоку, незалежно від досягнення перемир’я.

Дентон застеріг, що наслідки блокади стануть помітними приблизно через три місяці. “Наразі не всі усвідомлюють потенційні гуманітарні наслідки. Однак світові лідери повідомляють, що конфлікт з Іраном вже призвів до втрати 20 мільярдів порцій їжі щотижня”, – підкреслив він.

Різниця у вартості палива та зерна

Досягнення домовленостей щодо створення коридору для перевезення добрив через Ормузьку протоку виявиться складнішим завданням, ніж чотири роки тому, коли було узгоджено постачання продовольства з України. Дентон пояснив, що в 2022 році вдалося укласти угоду: якщо росіяни забезпечать безпечний прохід продовольства з України через Чорне море, Кремль отримає можливість експортувати власні добрива. Цього разу геополітична обстановка є значно більш фрагментованою.

Існує ще одна суттєва відмінність від ситуації 2022 року, яка робить поточні події більш критичними. Чотири роки тому спостерігалося різке зростання цін як на зерно, так і на добрива. Ситуація була далекою від ідеальної, але для аграріїв існував певний захист. Однак цього року вартість добрив стрімко зросла, тоді як ціни на зерно піднялися лише незначно. Це пояснюється наявністю значних запасів зерна, сформованих завдяки дворічним успішним врожаям.

Експерти відзначають, що така різниця в динаміці цін на добрива та зерно має вирішальне значення для аграріїв, особливо в Африці, де бракує коштів для придбання добрив. У розвинених країнах, теоретично, фермери мають змогу покрити збільшені витрати на добрива, але за поточних цін на зерно прибуток є недостатнім для виправдання зростання вартості добрив.

Поточна ситуація з цінами на добрива матиме значний вплив на врожай 2027 року. Ймовірно, фермери надаватимуть перевагу менш врожайним “весняним” культурам, що потребують менше добрив, оскільки вони перебувають у ґрунті протягом коротшого періоду.

Ситуація в Європі

Залежність від країн Перської затоки у постачанні добрив викликає запитання: чому не були вжиті заходи щодо “прибережного” виробництва та його наближення до споживачів?

“Проблема полягає в тому, що виробництво добрив, як правило, тісно пов’язане з доступністю дешевого природного газу. А природний газ у Європі, зокрема, став настільки дорогим, що його видобуток – а також виробництво широкого спектру хімічних речовин – стає фінансово невигідним”, – пояснюють автори.

Удар по тваринництву

Також наслідки подорожчання добрив відчувають виробники тваринницької продукції. Зазвичай вони завчасно закуповують добрива для збільшення виробництва силосу, який слугує кормом для худоби.

При цьому ціна на добрива коливається щодня, і, понад те, спостерігаються труднощі з доставкою. Оскільки аграрії не можуть своєчасно внести добрива в ґрунт, врожайність кормів знижується.

Читають зараз: Посівна кампанія в умовах високих цін на пальне: чи загрожує Україні дефіцит продуктів.