Навіщо Україна атакує російські нафтопереробні заводи, а не склади зі зброєю: пояснення фахівця

Сили оборони України цілком обґрунтовано обрали тактику ураження російських об’єктів, пов’язаних із переробкою нафти, оскільки це вимагає менше витрат і є більш результативним, аніж атаки на тисячі складів з боєприпасами. Таку думку висловив військовий експерт Юрій Федоров в ефірі YouTube-каналу The Breakfast Show, відповідаючи на запитання стосовно ситуації в місті Перм та стратегічних рішень Києва.

“У Пермі ситуація порівнюється з екологічною катастрофою. Те саме, що говорять про Туапсе… Горіти почали два підприємства російської нафтової галузі”, – зауважив Федоров.

Зокрема, в Пермі було уражено завод “Лукойл-Пермнафтооргсинтез” – шосте підприємство, що зазнало ушкоджень і частково згоріло, як зазначив Федоров. Також було пошкоджено станцію, яка відповідає за перерозподіл нафтових потоків, і щонайменше два резервуари охопило полум’я. За словами експерта, йдеться про величезні ємності обсягом 50 тис. кубометрів, що містять 45-46 тис. тонн нафти.

“Це значна кількість, і загасити такі резервуари практично неможливо… Наблизитися до цього жахливого вогнища не представляється можливим. Залишається лише чекати, доки все це вигорить, і вся ця небезпечна маса потрапить в атмосферу. А небезпечних речовин, що утворюються при горінні нафти, дуже багато”, – підкреслив експерт.

За його інформацією, влада Пермі надала населенню рекомендації щодо обмеження перебування на вулиці, використання захисних масок, вживання великої кількості води тощо. Однак, на думку аналітика, ці заходи навряд чи суттєво зменшать негативний вплив хімічних речовин на організм.

Як зазначив Федоров, подібні атаки з боку України набули системного характеру. Навіть російські військові блогери та прихильні до Кремля аналітики “не можуть приховати свого здивування” з приводу повної неготовності Росії до “такої війни”. Зокрема, в РФ спостерігається дефіцит відповідних систем ППО, необхідних для захисту стратегічних об’єктів у глибокому тилу.

“Що робити – ніхто не знає”, – додав Федоров.

Водночас він наголосив, що стратегія ЗСУ є цілком логічною, оскільки її дотримується будь-яка сторона конфлікту: необхідно завдавати ударів по найбільш вразливих і найболючіших точках противника.

“Цілком виправдано обрано нафтопереробні заводи, нафтосховища та нафтоналивні термінали як такі точки. Їхня кількість обмежена. Скажімо, у Росії налічується, здається, 38 більш-менш великих нафтопереробних заводів… Великих, ймовірно, 10-12. Саме по цих великих нафтопереробних заводах і доцільно завдавати ударів”, – сказав Федоров.

Він пояснив, що це простіше і потребує менше ресурсів, ніж, наприклад, знищення кількох тисяч складів боєприпасів, які є в Росії. Стратегічний ефект від ураження нафтових об’єктів буде не менш значним, а витрати – меншими, додав аналітик.

Як зазначив Федоров, в умовах певного дефіциту засобів ураження різні підрозділи Сил оборони обирають найбільш результативну тактику для досягнення стратегічних об’єктів РФ, які мають відношення до війни, розпочатої Кремлем проти України.

Читають зараз: Над НПЗ Туапсе стоїть завіса диму, що видно за десятки кілометрів.