Через блокування Ормузької протоки світові ціни на продовольство зростуть, – FT

Ормузька протока є ключовим маршрутом для п’ятої частини світового експорту нафти та газу. Однак, не менш важливим є той факт, що через неї проходить третина морських поставок добрив. Без доступу до них, сільськогосподарський сектор ризикує зіткнутися зі значним спадом урожайності.

Керівник підрозділу зрідженого природного газу компанії Vitol, Пабло Галанте Ескобар, на саміті в Лозанні зазначив:

“Ми живемо за рахунок позичених ресурсів. Це не є стійким рішенням, інакше енергетична криза трансформується у продовольчу.”

За словами експерта, відколи США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, попит на газ з боку промисловості скоротився на 40%. Особливо сильно постраждали підприємства, що виробляють аміак. Якщо постачання добрив не буде відновлено, вартість продовольчих товарів у наступних сезонах може стати неконтрольованою.

Колапс логістичних шляхів та зростання витрат

Закриття протоки Іраном та встановлення блокади з боку США викликали ланцюгову реакцію. Азійські покупці почали активно закуповувати нафту у Сполучених Штатів.

Внаслідок цього Панамський канал виявився перевантаженим: танкери з нафтою займають усі доступні місця, а суднам доводиться чекати у багатоденних чергах, іноді до 40 днів. Вартість доставки зерна на окремих маршрутах зросла на 50-60%.

Луїза Фолліс, керівниця аналітичного відділу Clarksons, зауважила, що нафтові компанії готові платити мільйони доларів за пріоритетне проходження, тоді як фермери не мають такої фінансової спроможності.

Ринок недооцінює масштаби кризи

Трейдери попереджають, що найскладніший період ще попереду. Ринки все ще сподіваються на швидке завершення конфлікту, проте це хибне припущення. Навіть шестимісячна блокада може суттєво вплинути на врожай 2027 року.

“Ринки не врахували можливість тривалих перебоїв. Ніхто не готовий до такого розвитку подій”, – заявив Віджай Чакраварті, головний директор з управління ризиками Louis Dreyfus.

Окрім проблем з газом, виник дефіцит сірки, яка є ключовою сировиною для виробництва добрив. Наразі цю речовину використовують металургійні підприємства для виплавки міді, що ставить виробників продуктів харчування в невигідне становище.

Існує ще один потенційний ризик – паніка серед урядів. Якщо країни почнуть масово створювати резерви через побоювання дефіциту, ціни стрімко зростуть. Найбільш вразливими опиняться держави, які повністю залежать від імпорту продовольства.