Поділитися Джерело: Межа
Українське радіоелектронне пригнічення відіграє вирішальну роль у протиповітряній обороні, ефективно знешкоджуючи понад половину ворожих авіаційних об’єктів.
Ключові аспекти:
- Українські засоби радіоелектронної боротьби виконують основну функцію в протиповітряній обороні, виводячи з ладу більш ніж 50% цілей противника в повітрі.
- Згідно з заявою керівника управління РЕБ Сухопутних військ, ворожі безпілотники втрачають контроль і не можуть виконати своє завдання внаслідок дій українських РЕБ-систем.
50% повітряних загроз РФ знешкоджуються засобами РЕБ
Про це в інтерв’ю «Оборонці» заявив начальник управління РЕБ Сухопутних військ Максим Скорецький.
Системи РЕБ здатні нейтралізувати повітряну загрозу ще до моменту її досягнення цілі. Вони впливають на канали керування, блокують навігаційні системи та передачу даних. Внаслідок цього ворожий дрон позбавляється керування, не долітаючи до запланованого об’єкта, або здійснює промах на значну відстань.
Поділитися
Скорецький пояснив, що протиповітряна оборона є комплексною системою, де різні компоненти взаємодоповнюють один одного, а РЕБ зменшує ефективність ворожих атак ще на етапі наближення. За його словами, наразі понад 50% повітряних об’єктів противника знешкоджуються завдяки роботі українських радіоелектронних систем боротьби.
Я б сказав, що логіка є зворотною. Саме через нашу успішну діяльність росіяни змушені вдосконалювати свої апарати. Спочатку ми впроваджуємо нові рішення, їхні атаки стають менш результативними, а потім вони починають розвиватися та модернізувати свої дрони.
Він також підкреслив, що в певних аспектах українські фахівці випереджають російських завдяки здатності передбачати їхні подальші дії.
Згідно зі словами Скорецького, українські засоби радіоелектронної боротьби впливають на навігаційні системи крилатих ракет РФ, що знижує ефективність їхніх ударів.
Тобто ми створюємо умови, за яких об’єкт може бути пошкодженим, але не виведеним з ладу.
Поділитися
Скорецький зазначив, що багато ракет, як і безпілотники, використовують навігаційне поле для наведення на ціль, однак після втручання РЕБ змушені змінювати свій курс. Водночас крилаті ракети мають допоміжні системи наведення, які дозволяють їм продовжувати рух до мети.
Фактично ми глушимо основну систему наведення і змушуємо ворожу ракету перейти на менш точний спосіб виявлення цілі, що призводить до промаху.
За його словами, після втрати GPS-навігації ракети активують резервні системи — оптичні, радіолокаційні чи інерціальні, проте через високу швидкість вони не встигають належним чином скоригувати курс, що й спричиняє відхилення від цілі.