
Конфлікт в Ірані, чий результат залишається непередбачуваним, вже призвів до негативних економічних наслідків. Вартість палива та добрив зросла. Наступними в черзі на подорожчання – харчові продукти.
Експерти-економісти по всьому світу переглядають свої прогнози в бік погіршення, вказуючи на ймовірність економічного спаду. Які наслідки близькосхідного конфлікту очікують на Україну – детальніше в матеріалі РБК-Україна.
Іранська війна, що триває вже другий місяць, спричинила значне зростання цін на енергоносії та продовольство. Вартість нафти марки Brent в середньому збільшилася на 60%. Якщо у лютому вона становила 70 доларів за барель, то в деякі дні березня та квітня сягала 119 доларів за барель.
Динаміка цін залежала від політичних заяв американського керівництва. Коли Дональд Трамп висловлювався про швидке завершення війни або можливість перемир’я, ціни на нафту знижувалися. Натомість, посилення Іраном блокади Ормузької протоки, через яку транспортується 20% світових морських поставок нафти, призводило до зростання її вартості.
Ціни на нафту марки Brent, які у лютому коливалися навколо позначки 70 доларів за барель, у березні та квітні піднялися в середньому до 95-100 доларів. У періоди пікових значень вони досягали 119 доларів.
Ціна на газ у Європі зросла до 50-60 євро за МВт-год, або 525-630 євро за тисячу кубометрів.
За даними продовольчої організації ООН, вже спостерігається поступове підвищення цін на продовольчі товари, зокрема на зернові культури.
Якщо конфлікт не завершиться найближчим часом, ціни продовжать зростати. Основною причиною цього є подорожчання добрив, постачання яких також здійснюється через Ормузьку протоку.
Країни Близького Сходу, такі як Катар, Бахрейн, Кувейт, ОАЕ, Саудівська Аравія та Оман, насамперед опиняються в зоні ризику, зазначають в ООН.
«Якщо конфлікт триватиме понад 40 днів…, домогосподарствам доведеться зробити вибір: зберігати посіви, використовуючи менше ресурсів, скорочувати посівні площі або переходити на культури, що потребують менше добрив», — підкреслюють експерти ООН.
Цей вибір визначатиме майбутні врожаї, структуру поставок продовольства та його вартість до кінця поточного року. А затяжна війна в Ірані може вплинути на ці показники протягом усього наступного року.
Наразі Ормузька протока зазнає обмежень. Рух нею контролюється як Іраном, так і США. Таким чином сторони намагаються чинити тиск одна на одну, шукаючи компромісні шляхи вирішення конфлікту.
Інфляція вже зростає
Протягом першого місяця конфлікту в Ірані річна інфляція в єврозоні склала 2,5% порівняно з 1,9% у лютому. Споживчі ціни зросли на 1,2%, що стало найсуттєвішим місячним приростом з жовтня 2022 року.
Найбільш помітним було подорожчання енергоносіїв. Після спаду цін на них у лютому на 3,1%, у березні спостерігалося зростання на 4,9%, згідно з даними DW.
У Великій Британії індекс споживчих цін досяг 3,3% у річному обчисленні, що є найвищим показником за останні два роки.
Інфляція в Україні також продемонструвала рекордний показник за останній рік у березні (місяць до місяця). Прискорення зростання споживчих цін до 1,7% порівняно з лютим 2026 року та до 7,9% порівняно з березнем 2025 року.
Це відбувається на тлі того, що місячна інфляція за останній рік не перевищувала 1,5%. Найбільше подорожчало пальне – на 13,2%. Це в майбутньому може позначитися на вартості майже всіх товарів та послуг, перш за все, в аграрному секторі.
Паливо є однією з ключових статей витрат у процесі вирощування сільськогосподарських культур. Його частка у структурі собівартості зазвичай становить 9-12%, залежно від культури, повідомили РБК-Україна в асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”.
«Поточне подорожчання дизельного палива неминуче призведе до зростання загальних виробничих витрат: зокрема, для кукурудзи це може означати підвищення собівартості приблизно на 6%», — зазначила керівник аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин у коментарі виданню.
Зростання цін зачіпає не тільки дизель, а й азотні добрива. Сукупний вплив цих двох чинників, за її словами, може збільшити собівартість виробництва до 13%.
Проте, на даний момент, зростання цін на паливо ще не надто сильно позначається на собівартості продукції аграрного сектору.
«Аграрії зазвичай готуються до посівної кампанії заздалегідь, закуповуючи більшість необхідних ресурсів про запас. Тому нинішнє зростання цін на пальне поки що суттєво не вплине на поточну посівну, проте його наслідки стануть відчутними під час наступних технологічних операцій», — зазначила Литвин.
Ланцюгова реакція зростання цін
Технологічні операції включають обробку та переробку продукції в кінцевий продукт для споживачів. І цей «продукт» може подорожчати вже найближчими тижнями, вважає виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин.
«Поки водії рахують вартість кожного літра, ринок готується до ефекту доміно, який за кілька тижнів дійде до полиць супермаркетів і залізничних кас», — заявив він у коментарі виданню.
Проте, багато компаній вже підвищують ціни. За даними Європейської бізнес асоціації, близько 66% її членів відчули суттєвий або помірний вплив ситуації на ринку палива на свою діяльність. 20% з них вже переглянули ціни на товари або послуги, ще 37% розглядають такий крок.
За оцінками Пендзина, насамперед слід очікувати зростання цін на продовольчі товари. Водночас, у цій ситуації багато залежатиме від наступного врожаю. Якщо він буде вдалиним, це матиме стримуючий ефект на зростання цін на агропродукцію.
«Саме результати збору врожаю зможуть частково компенсувати вищі витрати на пальне. Якщо ж обсяги врожаю будуть невисокими, паливна складова вплине на ринок із подвійною силою», — зазначив Пендзин.
За підсумками березня, на інфляцію через конфлікт в Ірані вплинуло лише зростання цін на пальне. Але вже у квітні можна очікувати перенесення цього ефекту на інші товари, впевнений заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
«Насамперед дорожчатимуть товари зі значною “відстанню” постачання, тобто імпорт. Переважно це – непродовольчий сегмент. На тлі очікувань девальвації збільшення ціни може бути відчутним, однак воно буде обмежене послабленням купівельної спроможності», — зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Жаліло вважає, що сезонного зниження цін на сільськогосподарські товари у травні може не відбутися.
Другу хвилю зростання цін Жаліло прогнозує у вересні, коли формуватимуться запаси нового циклу агровиробництва. «Якщо до цього часу ситуація на ринку пального не стабілізується, ця хвиля також може бути відчутною», — зазначив він.
За поточними оцінками Нацбанку, війна на Близькому Сході може додати до української інфляції від 1,5 до 2,8 відсоткових пункти. З урахуванням того, що прогноз зростання цін за підсумками року становив 7,5%, реальний показник може перевищити 10%.
«Ми намагаємося ходити по лезу бритви», — зазначив днями голова НБУ Андрій Пишний, коментуючи у Вашингтоні можливі економічні наслідки конфлікту в Ірані.
Наступного тижня, за його словами, НБУ проведе оцінку повного впливу війни на економіку України. Після цього стане зрозуміло, чи доведеться коригувати прогнозні показники економічного розвитку на поточний рік.
Міністерство економіки України на момент публікації матеріалу не надало коментар щодо можливого впливу конфлікту в Ірані на економічну ситуацію в Україні.
Експерти заговорили про рецесію
У ЄБРР вже заявляють, що економічні наслідки війни в Ірані будуть значно серйознішими, ніж очікувалося у березні. «Це не означає рецесію, але якщо ситуація погіршиться, то наслідки будуть масштабнішими і глибшими», — заявила голова ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання світової економіки у 2026 році з 3,3% до 3,1%. І це за оптимістичного сценарію, за яким конфлікт в Ірані завершиться досить швидко. Середньорічна ціна на нафту, за прогнозом Фонду, в цьому випадку знизиться до 82 доларів за барель.
Більш тривалий конфлікт (несприятливий сценарій) утримає ціну нафти на рівні 100 доларів, знизить зростання світового ВВП до 2,5%, а інфляцію підніме до 5,4%.
Негативний сценарій передбачає затяжний конфлікт, ціну нафти в 110 доларів за барель, зростання ВВП менше 2% та інфляцію 5,8% у 2026 році. У 2027 році вона може прискоритися до 6,1%.
Третій сценарій означатиме, що світ опиниться за крок від глобальної рецесії. Подібні ситуації, зазначили в МВФ, спостерігалися під час пандемії COVID-19 та світової фінансової кризи 2008 року.
Коли завершиться війна в Ірані, ніхто не може передбачити. У Трампа, як пише WSJ, є дві категоричні умови для цього.
Перша – Іран має відмовитися від збагачення урану щонайменше на 20 років.
Друга – збагачений уран має бути вивезений з території Ірану. Наразі Трамп намагається досягти якнайшвидшого укладення угоди з Іраном шляхом поступового тиску.
Такий тиск президент США може чинити на Іран ще кілька місяців, незважаючи на те, що в його країні негативні наслідки цього конфлікту вже відчуваються.
У березні приріст цін на бензин у США становив 21-25%, на дизель – 40%. Але вибори до Конгресу відбудуться лише в листопаді. Отже, до осені Трамп може відносно безболісно продовжувати військові дії та “гратися” з цінами на пальне, не надто переймаючись рейтингами.
Завершення війни наприкінці літа або на початку осені, і, як наслідок, зниження цін на пальне, дозволить згладити негатив американських виборців, який накопичиться з березня.
Читають зараз: Світові ціни на нафту зросли після слів Ірану про наземну операцію США.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →

Підписатися
210
520
Источник: www.vesti-ua.net
