Повернення українців з-за кордону: нові правила для чоловіків невдовзі

Німеччина офіційно висловила підтримку зусиллям Києва у збереженні мобілізаційного та людського потенціалу. Берлін спільно з українською владою вже працює над механізмами, що сприятимуть поверненню українських біженців, особливо чоловіків призовного віку, на батьківщину.

ТСН.ua зібрав усі деталі щодо цього питання.

Під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, канцлер ФРН Фрідріх Мерц зазначив, що Німеччина усвідомлює потребу в обмеженні виїзду за кордон чоловіків призовного віку. На його думку, це є вкрай важливим для обороноздатності України та її подальшого відновлення.

«Ми підтримуємо зусилля України щодо обмеження виїзду чоловіків призовного віку до ЄС. Це абсолютно необхідно для того, щоб країна могла захищати себе, щоб зберігалася єдність українського суспільства і щоб країну можна було відбудувати. І ми бачимо тут відчутний прогрес в інтересі обох сторін», — підкреслив Мерц.

Що думає Зеленський про повернення українських чоловіків

Президент Володимир Зеленський підкреслив, що повернення громадян мобілізаційного віку є насамперед питанням справедливості стосовно тих, хто тривалий час перебуває на передовій. Глава держави зауважив, що багато молодих людей тимчасово виїхали за кордон, але залишилися там роками, часто порушуючи законодавство.

«Наші Збройні сили хотіли б, щоб вони повернулися, безумовно. Тому що потрібне питання справедливості у нас. Люди, воїни на фронті, їм потрібні ротації. Відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, яка має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік», — заявив президент.

Водночас він додав, що молодь немобілізаційного віку має повне право залишатися за кордоном.

Згідно з даними Міграційної служби Німеччини, станом на березень 2026 року до країни офіційно в’їхало понад 1,3 мільйона українців. Речниця федерального відомства Верена Баєр у відповідь на запит ТСН.ua повідомила, що серед них зафіксовано 349 520 чоловіків віком від 18 до 63 років. Саме ця категорія громадян наразі є предметом міждержавних обговорень щодо можливого повернення.

Чи можлива масова депортація чоловіків призовного віку: думки експертів

Незважаючи на політичні заяви, юридичний аспект питання залишається непростим. Адвокат Юрій Демченко зазначає, що масова депортація за ознакою призовного віку може бути розцінена як дискримінація, що суперечить європейському законодавству. За його словами, тимчасовий захист ґрунтується на Директиві ЄС, яка не розрізняє біженців на військовозобов’язаних і ні.

«Масові депортації українців за принципом призовного віку — це нереально, це дискримінація і це не передбачено європейським законодавством», — вважає юрист.

Подібну скептичну позицію висловив і народний депутат Богдан Кицак. Він попередив, що навіть за умови запуску механізмів повернення існує ризик масового переїзду українців до інших країн Європи з метою уникнення репатріації.

Народний обранець Дмитро Разумков також додав, що Європа навряд чи вдаватиметься до примусового вислання тих, хто працює та робить внесок у місцеву економіку. На його думку, під загрозою можуть опинитися лише ті, хто перебуває на урядовому забезпеченні.

Питання військовозобов’язаних українців порушується не лише Німеччиною. Міністерство юстиції Норвегії вже оголосило про намір скасувати автоматичне надання колективного захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив, що країна не відправлятиме людей назад примусово, проте нові шукачі притулку проходитимуть через значно суворіші процедури.

Наразі питання статусу українських чоловіків у Європі залишається однією з найпріоритетніших тем міждержавного діалогу, а остаточні рішення щодо механізмів повернення очікуються вже найближчим часом.

Досвід інших країн: Норвегія суттєво посилює правила для військовозобов’язаних

Тенденція до перегляду статусу українських біженців призовного віку поширюється Європою. Міністерство юстиції та надзвичайних ситуацій Норвегії офіційно повідомило про намір докорінно змінити умови перебування для новоприбулих чоловіків з України віком від 18 до 60 років.

За даними уряду, Норвегія вже прийняла майже 100 тисяч українців — це найвищий показник серед усіх держав Північної Європи.

Міністерка юстиції Норвегії Астрі Оас-Гансен пояснила, що з осені 2025 року країна зафіксувала різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають у пошуках притулку.

«Імміграція до Норвегії має бути контрольованою, стійкою і справедливою», — заявила урядовиця.

Відтепер, замість автоматичного захисту, чоловіки призовного віку будуть змушені подавати заяви на отримання притулку за звичайними правилами, які значно складніші.

В уряді наголошують, що нові правила не матимуть зворотної сили: вони застосовуватимуться винятково до нових шукачів притулку. Ті військовозобов’язані українці, які вже перебувають у Норвегії та мають статус колективного захисту, не втратять його.

Крім того, суворіша процедура передбачає низку винятків. Під обмеження не потраплять чоловіки, які:

мають документальне підтвердження про звільнення від військової служби;очевидно нездатні служити за станом здоров’я;були евакуйовані на лікування через європейську систему Medevac;є батьками-одинаками та самостійно доглядають за дітьми в Норвегії.

Попри суттєве ускладнення легалізації для нових біженців, Осло не планує вдаватися до примусових висилань. Під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере чітко наголосив, що процес підготовки й захисту — це суто внутрішня справа України.

«Ми не відправляємо з Норвегії додому. Ми діємо відповідно до імміграційного законодавства. Тому ми хочемо створити стабільний механізм для людей, які їдуть до Норвегії. На цьому наша робота закінчена», — резюмував прем’єр країни.

Читають зараз: Буданов поставив крапку у питанні “повернення українців з-за кордону”.