Фахівець радить українцям готуватися до потенційних зимових труднощів вже сьогодні.

Як зауважив колишній міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан у своєму коментарі для видання “Телеграф”, головний ризик для успішного проходження наступного опалювального сезону криється не в обсягах газу, а в імовірних наслідках російських атак на критично важливу інфраструктуру.

Згідно з його оцінками, Україна завершила поточний опалювальний сезон з досить значними запасами – приблизно у півтора рази більшими, ніж минулого року. Для повноцінної підготовки до зимового періоду необхідно накопичити близько 13 мільярдів кубічних метрів газу, і при поточних темпах видобутку та закачування цього показника можна досягти навіть без суттєвого імпорту. Водночас, для створення додаткового резерву доцільно закупити ще близько 1 мільярда кубометрів.

Однак, вирішальним фактором залишається безпекова ситуація. Як він пояснив, Росія планомірно завдає ударів по галузях газовидобутку та газотранспортній мережі, причому дедалі частіше – по об’єктах, що забезпечують безпосереднє постачання споживачам. У випадку серйозних пошкоджень, процес відновлення може потребувати значного часу, а можливості резервування в газовій системі суттєво обмежені.

“Отже, немає підстав стверджувати, що ми не підготуємося і залишимося без газу. Однак труднощі можуть виникнути через пошкодження газотранспортної мережі або об’єктів газовидобутку – ворог методично завдає ударів по них, і досить влучно. Якщо нам вдасться відновлювати пошкодження та підтримувати нинішні обсяги видобутку, ситуація буде контрольованою. Основний захист у цьому випадку – протиповітряна оборона”, – зазначив Юрій Продан.

Крім того, фахівець підкреслив, що на відміну від електроенергії, де можна оперативно застосовувати графіки відключень, у газовій сфері такі механізми практично нежиттєздатні. Система функціонує за складними фізичними параметрами – тиском і балансом обсягів, тому швидке відключення та повторне підключення великої кількості споживачів є технічно складним процесом.

“Таким чином, газового «рубильника» не існує. У великому масштабі запровадити графіки, аналогічні тим, що застосовуються в електроенергетиці, технічно неможливо”, – пояснив він.

Альтернативні джерела енергії, такі як біогаз чи біометан, можуть надати допомогу лише локально і не здатні компенсувати можливі втрати в масштабах усієї країни. У разі серйозних пошкоджень інфраструктури, вони не зможуть замінити традиційне газопостачання.

У цьому контексті експерт наголосив, що українцям слід орієнтуватися на досвід минулої зими та готуватися до потенційних складних сценаріїв. Йдеться, перш за все, про необхідність мати чіткий план дій на випадок перебоїв – зокрема, про можливість тимчасово переїхати або перебувати у місцях, де забезпечено стабільне тепло та наявні альтернативні джерела енергії.

Водночас він зауважив, що вирішальним чинником стабільності залишається ефективність протиповітряної оборони, адже жодні інженерні укріплення не в змозі повністю захистити енергетичну інфраструктуру від цілеспрямованих атак.

Окремо Продан звернув увагу на системні проблеми в секторі теплокомуненерго. За його словами, накопичені борги підприємств, які вже сягнули близько 100 мільярдів гривень, продовжуватимуть зростати без комплексних рішень з боку держави. Він підкреслив, що ситуацію не вдасться виправити простим підвищенням тарифів чи адміністративними обмеженнями – необхідні більш глибокі механізми реструктуризації та фінансової підтримки.

Однак, на його думку, головна загроза для енергетичної стійкості країни полягає не в дефіциті ресурсів, а в ризиках руйнування інфраструктури внаслідок атак. І, зокрема, через це питання безпеки та готовності населення до можливих перебоїв виходить на перший план.

Читають зараз: Після війни до 1,5 млн. українців виїдуть за кордон, – експерт.