Україна може зіткнутися з появою “привабливіших” претендентів на членство в Європейському Союзі, як зазначає Politico.

Видання зазначає, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та на тлі невизначеності щодо надійності США, навіть заможні країни, такі як Ісландія та Норвегія, знову почали розглядати перспективи членства в ЄС.

“Членство в ЄС завжди надавало стабільність і добробут європейським націям. Зараз ми спостерігаємо, як ті, хто не є членами ЄС, все більше усвідомлюють, що в умовах конкуренції глобальних впливів, місце за столом переговорів у ЄС також забезпечує підвищену безпеку та захист”, – заявила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.

За даними джерел, одним із ключових факторів цих змін стала політика президента США Дональда Трампа, особливо після його потенційного повернення до Білого дому у 2025 році.

“Зараз не найкращий час для самостійних дій, Трамп змінює правила гри”, – зазначив норвезький посадовець.

Зокрема, Ісландія може стати першою країною, що відновить переговори про вступ, оскільки вона прискорила підготовчі заходи до референдуму.

Нові привабливі кандидати

Водночас для нинішніх членів ЄС приєднання більш заможних держав виглядає привабливішим, ніж розширення за рахунок бідніших країн Східної Європи, до яких належать Україна, Молдова, Сербія та Чорногорія.

“Ці фінансові міркування ускладнюють переконання нинішніх членів у необхідності прийняття цих бідніших країн. Існуючі члени отримають ще меншу частку фінансових ресурсів ЄС”, – йдеться у статті.

Окрім економічного аспекту, європейські уряди також враховують політичні ризики.

“Ми не бажаємо повторення сценарію Угорщини чи Словаччини. Ми не можемо передбачити, що станеться в цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли матимемо ще одного (угорського прем’єр-міністра Орбана)”, – зазначив один із дипломатів.

Натомість країни з усталеними демократичними інститутами, як-от Норвегія та Ісландія, мають значно вищі шанси на швидке приєднання.

“Звісно, для Ісландії чи Норвегії приєднання було б простішим. Вони вже практично на 80 відсотків досягли мети” у сфері інтеграції законодавства ЄС у свої правові системи. Якщо вони виявлять бажання приєднатися – а це залежить виключно від них самих – це може статися доволі швидко”, – повідомив представник ЄС виданню.

Трамп змінює все

Трамп неодноразово висловлював сумніви щодо готовності Вашингтона надавати допомогу своїм союзникам, і тепер країни, які раніше покладалися на членство в НАТО для забезпечення своєї безпеки, шукають альтернативні шляхи. Подібно до статті 5 НАТО, Договір про ЄС містить положення про взаємну оборону – статтю 42.7.

Норвегія подала заявку на вступ до ЄС у 1992 році, але через два роки на референдумі відхилила її. Хоча більшість норвежців, як і раніше, не підтримують членство в ЄС, кількість прихильників зросла за останні 18 місяців. Негативне ставлення Трампа до Норвегії через рішення не присуджувати йому Нобелівську премію миру, схоже, також вплинуло на зміну громадської думки.

Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році на тлі фінансової кризи, але заморозила переговори у 2013 році через суперечку щодо рибальської політики та зміни економічних умов. Вона відкликала свою заявку у 2015 році.

Взаємна оборона

Звісно, ісландці та норвежці можуть відмовитися від вступу до ЄС, особливо якщо адміністрація Трампа пом’якшить свою войовничу риторику. Чорногорія та Україна цілком можуть завершити свої переговори раніше, ніж Осло чи Рейк’явік ухвалять остаточне рішення.

Або ж ті столиці, які блокували будь-яке розширення ЄС з моменту вступу Хорватії у 2013 році, можуть продовжувати накладати вето на будь-яких нових членів.

Хоча остаточних рішень ще не прийнято, в Європі все частіше лунає думка: в умовах тиску з боку російського диктатора Володимира Путіна і лідера Китаю Сі Цзіньпіна “діяти поодинці” стає надто ризиковано.