Верховна Рада має намір обговорити закон про контроль над Telegram та іншими онлайн-сервісами в Україні

Ініціатор законопроєкту, народний депутат Микола Княжицький, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, повідомив у Facebook 25 березня, що профільний комітет одностайно висловив підтримку цьому проєкту.

“Це рішення давно назріло. Однак, після нещодавніх актів тероризму, воно стало неминучим. Нині ми спостерігаємо ситуацію, коли російські спецслужби активно використовують Telegram та інші цифрові платформи для залучення українців, організації диверсій, поширення дезінформації та дестабілізації країни. Значна частина злочинної діяльності, від шахрайства до планування терактів, безпосередньо координується через ці мережі”, — зазначив Княжицький.

Нардеп також акцентував увагу на тому, що загрози походять не лише від месенджерів. Один із нещодавніх терактів був спланований через комп’ютерну гру, яка фактично виконує функції соціальної мережі. Крім того, за його словами, ризики, пов’язані з TikTok, вже визнаються і в інших країнах. Він окремо підкреслив, що українське законодавство не встигає за розвитком цифрового простору. Якщо YouTube вже підлягає регулюванню, то Telegram — ні, незважаючи на те, що ним користується переважна більшість українців як джерелом інформації.

“Згідно з останнім опитуванням Ipsos, для 62% українців саме Telegram є основним джерелом інформації. Інші дослідження вказують на показники понад 80 відсотків. Для порівняння: у країнах ЄС цей показник коливається від 5% до 30%. Нагадую, що пропонує мій законопроєкт. Він не передбачає заборони месенджерів і не встановлює цензури. Він також не зачіпає анонімність користувачів. Йдеться про базову відповідальність платформ”, — підкреслив Княжицький.

Зокрема, документ пропонує зобов’язати сервіси розкривати відомості про своїх власників та джерела фінансування, мати офіційний канал для комунікації з українською владою, а також оперативно реагувати на випадки тероризму, шахрайства або загрози національній безпеці. У випадку недотримання цих вимог передбачені санкції — від фінансових обмежень до припинення використання таких платформ державними установами, банками та організаціями, що працюють з персональними даними.

“Ключовим моментом є те, що ми регулюємо не контент і не користувачів. Ми регулюємо політику поведінки платформ. Оскільки сьогодні частина з них або взагалі не реагує, або реагує із запізненням, або вживає заходів вже після того, як шкода була завдана. Українська держава повинна мати інструменти для захисту своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально поміркований крок. За необхідності, закон може бути посилений до другого читання”, — додав Княжицький.

Він також зазначив, що законопроєкт узгоджується з європейським законодавством і не отримав негативних відгуків від Ради Європи. За інформацією Мінцифри, підхід, запропонований у документі, отримав розуміння з боку Єврокомісії, враховуючи особливі воєнні умови в Україні. На думку автора ініціативи, цей закон має стати початковим кроком до зміцнення безпеки в інформаційному просторі. У разі потреби, перед другим читанням його можуть доопрацювати та посилити.