Народний депутат Ярослав Железняк став лідером рейтингу медіагучності народних депутатів за тиждень з 12 до 18 жовтня. Його найактивніше цитували ЗМІ, особливо щодо спірних моментів нової урядової постанови про бронювання військовозобов’язаних.
Железняк неодноразово висловлював занепокоєння щодо постанови, прийнятої без широких консультацій з бізнесом та народними депутатами. На його думку, ці зміни можуть призвести до втрати працівників та поставити під загрозу функціонування українського бізнесу. Він наголошував на двох ключових проблемах: непрозорий орган, який визначатиме критичність підприємств, та неможливість врахування незаброньованих працівників з відстрочками з інших причин.
“Буквально на цьому тижні без будь-яких консультацій, окрім Президента, без будь-якої консультації з бізнесом уряд прийняв постанову про нові критерії і підходи до бронювання, яку вже охрестили смертю українського бізнесу. Тому що по факту він втратить людей. Не залишиться нікому працювати. Ці зміни були запропоновані попри законодавство, яке ми тут приймали. Ніхто із народних депутатів про ці зміни не знав. А головне, всі бізнес-асоціації сказали, що вони не знають, як працювати далі з цими правилами”, – заявив Железняк 15 жовтня.
Крім теми бронювання, Железняк активно коментував перебіг пленарного тижня, виступи інших депутатів та ухвалені Верховною Радою рішення, що також сприяло його високій медіаактивності.
Хто увійшов до трійки лідерів
Трійку найцитованіших народних депутатів тижня склали:
- Ярослав Железняк (“Голос”) – 148,4 бала
- Олексій Гончаренко (позафракційний) – 106,9 бала
- Мар’яна Безугла (“Слуга народу”) – 59,0 бала
Олексій Гончаренко потрапив до трійки через виключення з фракції “Європейська солідарність”, що викликало значний резонанс у ЗМІ. Мар’яна Безугла опинилася на третьому місці завдяки численним згадкам та заголовкам, хоча мала лише одну пряму цитату.
“Мовчазна більшість”
За тиждень лише 90 із 392 народних депутатів були згадані у ЗМІ. Це означає, що понад три чверті депутатського корпусу (302 особи) жодного разу не потрапили до медіа-поля.
Серед депутатів, які не були згадані, – Марія Іонова (“Європейська солідарність”) та Сергій Іонушас (“Слуга народу”), які є відомими в профільних комітетах, але цього тижня не потрапили в поле зору ЗМІ.
Найактивніші дні
13 жовтня стало найгарячішим днем тижня для народних депутатів. Це пов’язано з масованою атакою Росії на Харків, заявами Дональда Трампа щодо війни в Україні, обговоренням нових правил бронювання, зверненням Руслана Стефанчука до уряду та заявою Юлії Яцик про скасоване весілля. Найбільш цитованими цього дня були Мар’яна Безугла, Руслан Стефанчук, Олександр Федієнко, Юлія Яцик і Дмитро Костюк.
Кому дали слово
Ярослав Железняк отримав найбільше прямих цитат – 13. Олексій Гончаренко, попри друге місце у загальному рейтингу, мав лише 3 прямі цитати, але 21 згадку у заголовках, що й забезпечило його високу позицію.
Фракція “Слуга народу” домінувала за сумарним індексом (370,1 бала), хоч і була розподілена між 38 депутатами. “Голос” (184,5 бала, 9 депутатів) та позафракційні (156,0 бала, 8 депутатів) значно поступалися.
“Виникає потенційно небезпечна логіка: працівник із власною відстрочкою не збільшує квоту підприємства; його присутність у штаті не допомагає забронювати інших; роботодавець, який прагне зберегти максимальну кількість заброньованих працівників, може почати розглядати таких людей як невигідних для штатної структури”, – Олександр Федієнко.
“Одноденні зірки”
- Сергій Бабак (“Слуга народу”) та Соломія Бобровська (“Голос”) мали переважну більшість публікацій за тиждень, що вийшли в один день: 12 жовтня у Бабака та 17 жовтня у Бобровської.
- Схожа ситуація у Сергія Рахманіна (“Голос”), основна частина згадок якого припала на 15 жовтня.
- Олександр Корнієнко також здебільшого був згаданий 14 жовтня, хоча загалом за тиждень мав 16 публікацій.
Що говорили депутати
“На жаль, ми так і не отримали відповідь на одне з ключових питань: як ми переживемо опалювальний сезон. Питання, яке піднімав ще влітку цього року, піднімав багато разів, ще перед попереднім Кабміном, перед цим Кабміном”, – Дмитро Костюк.
“У кращому випадку відшкодування ПДВ відновиться за два-три тижні, якщо Верховна Рада зрештою проголосує за виконання євроінтеграційних зобов’язань України, від яких залежить фінансування на €4 млрд. Інакше затримки з відшкодуванням податку будуть найменшою з проблем, з якими зіткнеться країна”, – Данило Гетманцев.
“Безумовно, цілу низку запобіжних заходів КМДА та Київрада могли б робити раніше – на випередження. Але підкреслюю – за умови чіткого аналізу та інформації стосовно нездатності здійснити ефективний захист ключових об’єктів критичної інфраструктури”, – Олексій Кучеренко.
За матеріалами: informator.ua