Сорго може стати альтернативою кукурудзі на півдні України, але в Одеській області воно, скоріше, відіграватиме роль у диверсифікації посівів та зниженні ризиків, пов’язаних із посухою, аніж повноцінно замінить традиційні культури. Таку думку висловив агроексперт Ігор Бойко.
В Інституті зернових культур НААН пропонують розглядати сорго не як заміну кукурудзі чи соняшнику, а як «третю стратегічну культуру».
«Там, де головним обмеженням стає вода, його перевага полягає у здатності стабільніше формувати врожай за дефіциту вологи», — зазначає експерт.
Він навів показники 2024 року, які підтверджують цю тенденцію. На Одещині площі під кукурудзою скоротилися на 29,8% (до 110,7 тис. га), а під соняшником — на 18,7% (до 348,4 тис. га). Водночас Одещина залишається одним із лідерів з вирощування сорго, забезпечуючи 27,4% загальноукраїнського виробництва цієї культури у 2024 році.
Сорго потребує менше води для формування 1 кг сухої речовини: близько 300 кг, тоді як кукурудза — 388 кг, а соняшник — 895 кг.
«У південній Одещині питання часто стоїть не в тому, яка культура має максимальний потенціал, а в тому, яка культура дасть урожай за критичного дефіциту води. Тут сорго має дуже сильну позицію», — пояснює Ігор Бойко.
Однак, сорго навряд чи зможе повністю витіснити соняшник, оскільки останній має розвиненіший ринок переробки та експорту. Сорго ж переважно орієнтоване на зерновий і кормовий сегменти.
На півночі області, де зволоження достатнє, кукурудза має вищий урожайний потенціал. Тому там сорго радше доповнюватиме її, ніж замінюватиме.
«Оптимальна модель для Одещини — не «кукурудза чи сорго», а «кукурудза + сорго + соняшник». Частка кожної культури має визначатися запасами продуктивної вологи, можливістю зрошення та ризиком посухи», — наголошує експерт.
Таким чином, у найближчі роки сорго найімовірніше розширюватиме свою присутність у найбільш посушливих районах Одещини. Його головна роль — страхувати господарства від кліматичних ризиків, а не замінювати традиційні культури.
За даними порталу: superagronom.com