Українці стали конкурентами для поляків у сфері праці та підприємництва – The Guardian

Після безпрецедентної допомоги українцям на початку повномасштабної війни ставлення поляків до України та її мешканців значно погіршилося. Основною причиною цього стало те, що українців почали розглядати не лише як тих, хто потребує підтримки, а й як суперників полякам у сфері зайнятості та підприємництва.

Про це повідомляє журналіст Матеуш Мадзіні у своїй авторській колонці для видання The Guardian.

Згідно з результатами опитування, проведеного польським центром CBOS минулого місяця, 52% громадян виступають проти подальшого прийому українських біженців у країні. Серед прихильників правих політичних сил поширюється думка, що постачання озброєння Україні нібито зменшило оборонний потенціал самої Польщі.

Проте, на думку автора The Guardian, зміна ставлення до українців зумовлена не лише політичними чи історичними розбіжностями, а й посиленням конкуренції між українцями та поляками в економічному та професійному контекстах.

Українські біженці з часом еволюціонували від просто отримувачів допомоги до осіб, які будують власне життя. Вони орендують та купують нерухомість, започатковують власний бізнес, виходять на польський ринок праці та формують міцні спільноти. У багатьох випадках це означає пряму конкуренцію для польських підприємців та найманих працівників.

Таким чином, модель взаємовідносин, яка базувалася на польській підтримці та українській вдячності, поступово втрачає свою актуальність. Українці стали не лише тими, кого Польща підтримує, а й економічними опонентами, з якими полякам доводиться ділити робочі місця, клієнтську базу, житлові приміщення та бізнес-можливості.

Водночас, однією з причин загострення відносин стало зростання суперечок стосовно історичного минулого. Після того, як Володимир Зеленський увічнив військовий підрозділ в ім’я Української повстанської армії, польська сторона висловила різку реакцію. The Guardian нагадує, що окремі формування УПА були причетні до масових убивств поляків у 1943 році. На тлі цієї дискусії президент Польщі Анджей Дуда позбавив Зеленського найвищої державної відзнаки країни для іноземних громадян – ордена Білого Орла.

Ще одним фактором видання вважає російську дезінформаційну діяльність. У польських соціальних мережах поширюються повідомлення про нібито “українців, які живуть на соціальні виплати” за рахунок місцевого населення. Подібні наративи посилюють ворожість, яка в окремих випадках переростає у фізичні напади.

Автор вважає, що Польща не була належним чином підготовлена до тривалої присутності українців та їхньої економічної самодостатності. На його думку, польський уряд не зміг належним чином підготувати суспільство до інтеграції українців і не врахував зростання амбіцій Києва.

Водночас Варшава, на його думку, плекала уявлення про власну виняткову роль у майбутньому України та її вступі до ЄС.

У підсумку, замість співпраці між двома державами все більше проявляються зневага та ворожість. Автор застерігає, що Польща може стати прикладом того, як недалекоглядна політика та нездатність адаптуватися до нової реальності можуть зашкодити відносинам із сусідньою країною.

Водночас, за його прогнозом, Україна продовжить свій шлях до європейської інтеграції, а її громадяни дедалі активніше долучатимуться до європейських економік. У майбутньому Київ прагнутиме не лише отримувати підтримку, а й мати рівноправний голос у прийнятті європейських рішень.

Нагадуємо, від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща надала правовий та фінансовий захист 1,73 мільйонам громадян України, які були змушені покинути країну через війну.

Раніше повідомлялося, що соціологічні дослідження показали зміну взаємних настроїв між країнами. У Польщі вперше більшість громадян виступає проти подальшого прийому українських біженців.

Водночас в Україні Польщу більше не сприймають як “головного адвоката в Європі”. Зокрема, понад третина українців вважають її складним і непередбачуваним сусідом, хоча 36% громадян налаштовані на конструктивний діалог для вирішення спірних питань.

З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, скільки українців постраждали від злочинів та нападів у Польщі за останні роки. Зокрема, наші аналітики дослідили географію резонансних випадків фізичних нападів.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.