Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс уклав до десяти угод щодо експорту. Голова Професійної асоціації українських виробників озброєнь окреслив п’ять головних перешкод у сфері продажу зброї за кордон.

Про це Федірко повідомив на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, у жовтні мине рік від моменту, як уряд анонсував відновлення контрольованого експорту української зброї, а в лютому перші дозволи були представлені як фактичні перші кроки. Також 1 липня було ухвалено Постанову № 875, яка передбачає особливий спрощений механізм експорту під час воєнного стану. Однак, особливого ефекту це не принесло.

«За моїми оцінками, за цей період весь приватний сектор отримав не більше 10 невеликих експортних контрактів. Реально функціонує лише одне спільне підприємство за кордоном. За новою Постановою № 875 жодного дозволу не було видано», — констатував експерт.

Виконавчий директор Української асоціації виробників озброєнь вважає, що загалом згадана постанова містить слушні рішення — скорочення терміну розгляду заяви до 30 днів, спрощена процедура для країн-партнерів, можливість передачі технологій. Проте, її ключові умови, на думку Ігоря Федірка, роблять експорт або збитковим, або надто ризикованим для виробника.

У цьому аспекті він виокремив п’ять основних перешкод.  

— Розмір платежу та відсутність диференціації

Ігор Федірко нагадав, що платіж становить 20% від вартості готових виробів та технологій і 30% — від комплектуючих. Водночас, його необхідно сплатити ще до розгляду заяви, а чіткого механізму повернення коштів у разі відмови немає. Крім того, однакові ставки застосовуються до абсолютно різної продукції. «Наша пропозиція — знизити ставки та запровадити диференційовану модель, яка враховуватиме тип продукції, її призначення та реальну конкуренцію на міжнародному ринку», — зазначив експерт.

— Платіж до отримання рішення

«Виробник сплачує ще до того, як держава ухвалила рішення про дозвіл на експорт», — зазначає експерт. На його думку, варто передбачити повернення платежу у разі відмови або запровадити поетапну сплату — частину під час подання заяви, а решту — лише після позитивного рішення.

— Поріг у 15 мільйонів гривень

Ще однією проблемою, яку виділив Ігор Федірко, є те, що спеціальний порядок застосовується до експорту на суму від 15 мільйонів гривень. «Але закордонний замовник вкрай рідко розпочинає співпрацю одразу з великої партії. Спочатку він замовляє кілька одиниць для випробувань, оцінювання та тестування. Такі контракти часто не досягають 15 мільйонів гривень і тому випадають зі спеціального порядку», — каже він. Федірко пропонує скасувати цей поріг для пілотних, демонстраційних і тестових партій.

— Намір державного замовника

Наступним перепоною, на яку звернув увагу експерт, є те, що намір Міноборони або іншого державного замовника придбати відповідний товар може стати підставою як для відмови у видачі дозволу, так і для зупинення вже виданого дозволу. «Пріоритет українського війська незаперечний. Але якщо держава блокує експорт, вона має бути готова придбати цю продукцію», — підкреслює Федірко. Виходом із ситуації він бачить модель, за якої намір держзамовника повинен включати конкретні обсяги, строки, підтверджене фінансування та зобов’язання укласти контракт — інакше він не може бути достатньою підставою для відмови.

— Експорт послуг

Ігор Федірко також звернув увагу на те, що постанова дозволяє лише інструктаж у мінімальному обсязі, необхідному для використання експортованої продукції, але повноцінного механізму для самостійного експорту послуг вона не створює. «Поза спеціальним порядком залишаються сервіс і технічне обслуговування, навчання операторів, послуги акредитованих шкіл БпЛА та сертифікованих операторів гуманітарного розмінування», — каже він, пропонуючи поширити спеціальний порядок на самостійний експорт сертифікованих та акредитованих послуг.

Як раніше писав dev.ua, Українська асоціація виробників озброєнь закликала Міністерство оборони забезпечити безперервність оборонних закупівель на тлі змін у системі та попередила про можливі негативні наслідки у разі необдуманих кроків.