Ігнорування аплікантів та брак зворотного зв’язку після співбесід давно стали неприємною нормою у сфері IT. Однак Full-stack Engineer Станіслав Гогуля зіткнувся з ситуацією, яка здивувала навіть досвідчених професіоналів. Здається, рекрутери знайшли новий зручний аргумент для відмови замість конструктивного фідбеку.
Як повідомив Станіслав Гогуля у LinkedIn, спочатку все відбувалося за звичною схемою: успішний HR-етап, дводенний термін на виконання тестового завдання та технічна співбесіда, де айтівець відчував себе впевнено.
Згодом на електронну пошту надійшов лист від компанії, в якому було зазначено: «Нам було приємно поспілкуватися з Вами — Ви справили позитивне враження на нашу команду! Водночас під час оцінки ми виявили, що частина Ваших відповідей могла бути підсилена за допомогою AI-інструментів, через що нам було складно об’єктивно визначити Ваш реальний рівень технічних знань».
Станіслава здивувала така аргументація, адже під час інтерв’ю він надавав відповіді самостійно.
«Мовчання або відсутність фідбеку під час пошуку роботи вже нікого не вражає. Але це було щось новеньке, адже відповідав я власноруч», — поділився своїми враженнями розробник.
Коли айтівець спробував уточнити у рекрутера, що саме викликало підозри та в чому проявлялася «допомога штучного інтелекту», він так і не отримав жодної відповіді.
На його думку, це схоже на новий зручний спосіб відмовляти претендентам без розкриття справжніх причин.
Що думає ІТ-спільнота
У коментарях до публікації деякі фахівці висловили припущення, що сама компанія не занадто переймалася оригінальністю наданого фідбеку. Зокрема, Product team lead Тетяна Цюк жартівливо зауважила: «Виглядає так, ніби вони навіть для цієї відповіді вам скористалися ШІ».
Деякі айтівці переконані, що заборона на використання ШІ в розробці — це крок назад. Python Full Stack Developer Олексій Гудков звернув увагу на світову практику: «Гіганти на кшталт Google і Amazon активно застосовують ШІ на всіх рівнях, а якась компанія, що працює локально, — проти цього. Подумайте, чи варто вам взагалі розглядати компанію, яка так боїться ШІ».
Інші фахівці обирають шлях прямого спілкування. Наприклад, QA Engineer Євген Скубицький розповів: «Надали нещодавно технічне завдання, то я одразу повідомив, що не бачу жодних перешкод для використання АІ. Заперечень чи здивування не було. Втім, до виконання завдання справа не дійшла з інших причин».
За словами рекрутерки Анастасії Литвин, використання підказок під час онлайн-зустрічі часто можна помітити неозброєним оком: «Я помічала, що кандидат під час співбесіди легко відповідає на загальні питання і з паузою до хвилини — на технічні. Це може виглядати як „час на роздуми“, але це були чіткі часові проміжки, і він наче завмирав у такі моменти. Складалося враження, що штучний інтелект допомагає».
Сам автор допису висловив сумніви щодо реальної можливості непомітно застосовувати нейромережу під час розмови: «Мені взагалі важко уявити, як можна встигнути в процесі запитати, прочитати й ще відфільтрувати потрібну інформацію. Я б точно забув про все і спалився б на першому ж запитанні».
Найбільш прикрим у цій тенденції є те, що під підозру можуть потрапити просто добре підготовлені фахівці. Своїм досвідом ділиться QA Engineer Дмитро Великий: «Дуже прикро. Мені так нещодавно заявили, що я ніби кудись підглядав, а я всього-на-всього ретельно підготувався з теорії… Звісно, відмовили. Це дно».
Замість висновку
Історія Станіслава висвітлила нову проблему на ринку праці: грань між використанням штучного інтелекту та власною ґрунтовною підготовкою стає менш чіткою, а відсутність зрозумілих критеріїв оцінки створює нові підстави для необґрунтованих відмов.
Источник: www.vesti-ua.net