Народні обранці ВРУ за 7 років демонструють суттєво нижчу активність – висновки дослідження

Парламент України за останні роки значно сповільнив темп своєї роботи: кількість голосувань зменшилася майже втричі, а відсоток голосувань, під час яких у залі було достатньо народних обранців, знизився до 70% у 2026 році.

Про це свідчить аналітичне дослідження від Texty.org.ua, де було вивчено результати голосувань Верховної Ради та рівень присутності народних депутатів у сесійній залі.

Для визначення рівня активності народних депутатів, дослідники враховували випадки, коли обранець натискав одну з доступних кнопок: «за», «проти» чи «утримався». Якщо ж у системі фіксувався статус «не голосував», це інтерпретувалося як відсутність депутата на момент голосування.

Один із ключових показників – це наявність достатньої кількості присутніх та активних депутатів у залі для потенційного ухвалення рішень. На початку каденції Верховної Ради IX скликання цей показник був на рівні, близькому до 100%.

Так, у 2020 році необхідна кількість народних обранців була присутня під час 99,9% голосувань, у 2021 році – 99,86%, у 2022-му – 98,36%, у 2023-му – 98,74%. Однак, починаючи з 2024 року, цей показник почав стрімко падати: до 88,94% у 2024 році, 89,2% у 2025-му та 70,17% у 2026 році.

Отже, якщо на початку роботи поточного скликання лише приблизно 1–2% голосувань могли бути зірвані через недостатню кількість депутатів, то у 2026 році подібних випадків виявилося майже третина.

Про зменшення активності свідчить також загальна кількість проведених голосувань. За перші 10 тижнів функціонування Верховної Ради IX скликання у 2019 році народні депутати здійснили 1034 голосування. На противагу цьому, за останні 10 тижнів роботи парламенту влітку 2026 року відбулося лише 357 голосувань.

Це означає, що за вказаний період кількість голосувань скоротилася майже втричі.

Окремо в дослідженні було проаналізовано діяльність фракції «Слуга народу». У 2019 році партія отримала 254 депутатські мандати, що дозволяло їй самостійно ухвалювати рішення за умови належної явки.

Проте з часом чисельність фракції зменшувалася. Частина народних депутатів склала свої повноваження, деякі покинули фракцію, а ще інші припинили систематично брати участь у парламентській діяльності. Внаслідок цього, монобільшість, як інструмент самостійного ухвалення законів, фактично існувала лише в перші роки роботи нинішнього скликання.

Наразі для ухвалення низки важливих законодавчих ініціатив «Слузі народу» доводиться залучати депутатів з інших фракцій та груп.

Найчастіше допомогу надають групи «Довіра» та «Відновлення України». Водночас, деякі законопроєкти отримують підтримку і від народних обранців опозиційних фракцій, зокрема «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу».

Ще одним фактором, на який вказують дослідники, є поступове зменшення загальної кількості народних депутатів.

Частина обраних осіб вибула зі складу парламенту, а здійснити заміну всіх депутатів неможливо. Зокрема, після заборони ОПЗЖ, місця депутатів, обраних за списком цієї політичної сили та які втратили мандати, не можуть автоматично перейти до наступних кандидатів у списку.

Таким чином, загальна кількість депутатів у парламенті невпинно скорочується, що створює додаткові перешкоди для забезпечення необхідних 226 голосів.

З огляду на проблеми з відвідуваністю, у Верховній Раді почали частіше застосовувати сигнальні голосування. Під час таких перевірок депутати мають натиснути будь-яку кнопку, щоб засвідчити свою присутність у залі.

Раніше подібні перевірки проводилися, як правило, двічі на день – вранці та після обіду. Однак з березня 2026 року стало практично нормою проводити перевірку присутності тричі протягом дня.

Рекордна кількість перевірок була зафіксована 26 лютого 2026 року: протягом одного пленарного засідання перекличка проводилася 11 разів.

Дослідники також зауважують, що після завершення обговорення важливих законопроєктів частина депутатів залишає залу. У таких випадках парламент може переходити до розгляду поправок, під час яких необхідної кількості народних обранців часто вже не вистачає.

Зменшення активності депутатів ускладнює функціонування парламенту, особливо в умовах повномасштабної війни. Верховна Рада зобов’язана ухвалювати законопроєкти, необхідні для забезпечення життєдіяльності держави, обороноздатності та виконання зобов’язань України на шляху до членства в ЄС.

Згідно з даними дослідження, поточна ситуація створює ризик, що навіть життєво важливі рішення можуть бути відкладені через недостатню кількість народних депутатів у залі.

Нагадаємо, у вівторок, 18 серпня, Вікторія Рєзнікова та Богдан Моркляник склали присяги народних депутатів України під час пленарного засідання Верховної Ради.

Аналітики «Слово і діло» дослідили, як парламент провів останній тиждень перед парламентськими канікулами, а також які проєкти законів голосувалися народними депутатами.

Також з нашої інфографіки можна дізнатися, хто з народних депутатів IX скликання достроково завершив свою роботу у Верховній раді.

Візуальні аналітичні матеріали від редакції «Слово і діло» доступні у Telegram-каналі Pics&Maps.