Таку думку висловив директор Бранденбурзького інституту суспільства і безпеки (BIGS) Тім Штухтей у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
“Щонайменше з моменту замовного державою вбивства в парку Малий Тіргартен Росія продемонструвала свою готовність діяти на німецькій території агресивно та із застосуванням сили”, – зазначив Штухтей.
Коментуючи подію з бойовим дроном в аеропорту Лейпцига, він закликав утриматися від поспішних висновків щодо причетності Росії до її завершення офіційними слідчими діями, проте підкреслив, що така версія “безумовно, виглядає дуже імовірною”.
За аналізом директора BIGS, сам характер інциденту відповідає моделі гібридної атаки.
“У будь-якому випадку, інцидент має явні ознаки гібридної атаки: цивільний об’єкт зазнає нападу за допомогою засобів, джерело яких складно визначити, при цьому порушення функціонування, створення невизначеності та тестування наших оборонних механізмів є частиною тактики впливу”, – наголосив він.
Окремо експерт звернув увагу на потенційні ризики для об’єктів, пов’язаних із наданням допомоги Україні. “Особливо вразливими є об’єкти, що прямо чи опосередковано стосуються підтримки України”, – підкреслив Штухтей.
На його переконання, цей інцидент мусить стимулювати суттєве посилення заходів безпеки для критично важливої інфраструктури. “Тому цей інцидент слід сприймати як тривожний сигнал, що вимагає значно надійнішого захисту критичної інфраструктури”, – зауважив він.
Штухтей також зазначив, що самі правоохоронні органи не в змозі забезпечити постійну охорону всіх потенційно вразливих об’єктів, тому необхідно активніше залучати до виявлення дронів та протидії їм операторів критичної інфраструктури та професійні приватні служби безпеки.
“Зважаючи на кількість таких об’єктів та їхнє географічне розміщення, поліція самостійно не може постійно охороняти кожен аеропорт, кожну електропідстанцію чи кожен логістичний вузол. Тому пропозиція міністра внутрішніх справ землі Бранденбург Яна Редманна щодо активнішого залучення операторів критичної інфраструктури та кваліфікованих приватних охоронних компаній до виявлення дронів та протидії їм заслуговує на серйозне розгляду”, – підкреслив він.
Водночас, за його словами, для цього потрібна чітка правова та технічна база: “Для цього, однак, потрібні чіткі законодавчі повноваження, технічні стандарти, сертифікація та суворий державний контроль”.
Штухтей попередив про небезпеку розмивання виключного права держави на застосування сили, але водночас закликав до створення ширшої системи взаємодії між усіма відповідальними структурами.
“Монополія держави на застосування сили не повинна бути підірвана. Однак держава повинна сформувати архітектуру безпеки, в якій поліція, спецслужби, Бундесвер, оператори та спеціалізовані постачальники послуг зможуть діяти злагоджено”, – наголосив експерт.
За його словами, Німеччина також повинна підвищити свою спроможність до швидкого виявлення та встановлення причетних до таких атак, а також посилити стримування їхніх потенційних організаторів.
“Німеччина має оперативно виявляти подібні атаки, встановлювати їхнє походження та стримувати потенційних організаторів через підвищення ризиків та видимих наслідків для них”, – підсумував Штухтей.
Як повідомляв Укрінформ, в аеропорту Лейпциг/Галле біля українського транспортного літака Ан-124 було виявлено дрон із вибуховим пристроєм, який пізніше був знешкоджений спеціалістами федеральної поліції. У зв’язку із закриттям аеропорту кілька літаків були перенаправлені на інші летовища; один із вантажних літаків, за попередніми даними, на висоті кількох сотень метрів зіткнувся з іншим дроном і після цього безпечно здійснив посадку в Ганновері.
Міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт охарактеризував інцидент як “сценарій гібридної атаки”, водночас наголосивши, що наразі можливий організатор не встановлений.
Фото: Günther Ortmann
Источник: www.vesti-ua.net