Не все йде гладко на Туманному Альбіоні. За десятиліття після референдуму про вихід Великої Британії з ЄС Лондон змінив сім прем’єр-міністрів. Не оминула невдача і Кіра Стармера. Після двох років на посаді прем’єра він залишив її з таким самим негативним рейтингом, як і всі його попередники.
Відчуваючи слушний момент, мер Манчестера Енді Бернем утретє балотується на посаду лідера Лейбористської партії. У п’ятницю його було обрано переможцем.
Це автоматично робить політика головою уряду Великої Британії. Тому Укрінформ вирішив глибше дослідити постать Бернема та, враховуючи ключову роль Британії у підтримці України, його погляди на російську агресію проти нашої держави.
“КОРОЛЬ ПІВНОЧІ” ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЛОНДОНА
Майбутній прем’єр розпочав свою кар’єру на великій політичній арені у 2001 році, здобувши перемогу в парламентських виборах від виборчого округу в Манчестері. Після 2005 року Бернем обійняв посаду заступника міністра закордонних справ в уряді Тоні Блера. Загалом у Лондоні він встиг попрацювати в міністерствах охорони здоров’я, освіти, внутрішніх справ та в Казначействі.
Про свої лідерські амбіції Бернем вперше заявив у далекому 2010 році, але тоді посів четверте місце на виборах голови лейбористів. Вдруге, у 2015 році, політик здобув друге місце.
У 2017 році Бернем переміг на виборах мера Великого Манчестера – найбільшої агломерації на півночі Англії з населенням понад 2,5 мільйона осіб. За 9 років на цій посаді він здобув визнання завдяки створенню “Мережі бджілок” (Bee Network) – міського перевізника, чиї автобуси й трамваї пофарбовані в яскраво-жовтий колір – та активному відстоюванню потреб північних міст перед урядом консерваторів із південного Лондона під час епідемії коронавірусу. За це він отримав прізвисько “Король Півночі”.
Жовті манчестерські автобуси. Джерело: Транспорт Великого Манчестера
У червні 2026 року Бернем повернувся до загальнонаціональної політики, здобувши перемогу на парламентських виборах від округу в Манчестері, та оголосив про наміри боротися за лідерство в партії й посаду глави уряду одразу після відставки Кіра Стармера.
ЧОМУ ЙДЕ СТАРМЕР?
Коли 22 червня вранці перед будівлею уряду на Даунінґ-стріт Стармер, у супроводі дружини, вийшов до трибуни й оголосив про свою відставку з посади очільника уряду, це не стало несподіванкою для нікого.
Кір Стармер / Фото: ОП
Політик, під керівництвом якого Лейбористська партія у 2024 році отримала абсолютну більшість у Палаті громад британського парламенту (441 місце з 650), у 2026 році зіткнувся з критикою та вимогами відставки з боку власних соратників.
Британці висловлюють невдоволення економічною ситуацією в країні та відмовою прем’єра від власних передвиборчих обіцянок, що призвело до скорочення соціальних виплат на тлі підвищення податків. Лише одне лише зменшення субсидій на опалення взимку спричинило протести серед громадян Сполученого Королівства. Опір викликало й запровадження електронного посвідчення особи. На відміну від українців, які підтримують цифровізацію, британські громадяни проводили паралелі з “Великим Братом” Орвелла.
Пік невдоволення припав на травень, коли опитування Ipsos показало, що 76% британців не задоволені Стармером. Тоді ж на місцевих виборах Лейбористська партія вперше втратила контроль над парламентом Уельсу та отримала на 1,4 тисячі менше представників у різних законодавчих органах країни, ніж раніше.
Стармер взяв на себе відповідальність за ці невдачі, але відмовився залишати посади лідера партії та прем’єр-міністра Великої Британії. Близько 100 депутатів Палати громад від Лейбористської партії публічно зажадали його відставки. Згодом до цих вимог приєдналися й члени уряду.
Свою незгоду з політикою уряду висловив і міністр оборони Джон Гілі, подавши у відставку через небажання міністерства фінансів виділяти кошти на оборону Британії, як він сам зазначив, “в час зростаючих загроз”.
На позицію Стармера вплинуло й призначення Пітера Мендельсона послом у Сполучених Штатах. Документи щодо його кандидатури містили інформацію про зв’язок із Джеффрі Епштейном, що також було підтверджено оприлюдним листуванням. Тоді у відставку подав керівник адміністрації прем’єра Морган Максвіні.
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ПІШОВ, ХАЙ ЖИВЕ НОВИЙ ПРЕМ’ЄР!
У п’ятницю Бернем був обраний лідером партії. Жоден інший лейборист не висунув своєї кандидатури. У партії впевнені, що не можна втрачати час на внутрішньопартійну боротьбу на тлі економічних та електоральних викликів, зокрема зростання впливу правих популістів.
Відкритим залишається питання, скільки лейбористів загалом хотіли б очолити партію та уряд, що стрімко втрачає рейтинги і стикається з вимогами британців щодо поліпшення економічної ситуації в країні.
Проте мер Манчестера не залишив шансів жодному іншому члену лейбористського табору. Його кандидатуру підтримали 379 депутатів з 403. Його потенційний суперник математично не мав би змоги балотуватися проти нього.
Таку популярність Бернема доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Т. Шевченка Віктор Константинов пояснює його тривалим успіхом на посаді мера Манчестера. “Зважаючи на те, що кандидатура лідера партії зараз означає майбутнього прем’єр-міністра, потрібен лідер, який сподобається британцям. З цієї точки зору Бернем вважається найбільш перспективним”, – констатує він.
Завдяки абсолютній перевазі лейбористів у Палаті громад, Бернему після обрання лідером не потрібно проводити коаліційні переговори – його офіційно оголосять прем’єр-міністром Великої Британії 20 липня.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ПО-БРИТАНСЬКИ І ПРОДОВЖЕННЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ
Погляди Бернема політологи називають “манчестеризмом”. Як стверджує сам політик, це відповідь на нерівність та низькі доходи громадян, спричинені централізацією влади у 1980-х роках. Майбутній прем’єр пропонує зворотний напрямок, виступаючи за розподіл фінансів та повноважень зі столиці задля розвитку бізнесу та інфраструктури в менш заможних регіонах і підтримки громадян.
Він також планує створити новий офіс прем’єр-міністра No 10 North у північному Манчестері (за аналогією з будівлею уряду за адресою Даунінг-стріт, 10 у Лондоні), який координуватиме роботу центральної та місцевої влади.
Константинов закликає враховувати, що ані Бернем, ані будь-хто інший не зможуть повністю вирішити економічні проблеми Британії, і новообраному прем’єру, найімовірніше, доведеться скоротити соціальні витрати. Скорочення видатків на оборону експерт не прогнозує, оскільки цього не зрозуміють ані праві партії, ані опозиція, ані Європейський Союз.
Водночас доцент Інституту міжнародних відносин вважає Бернема вже більш активно залученим до українського питання, ніж був Кір Стармер на початку свого прем’єрства.
Новий глава уряду давно декларує підтримку нашого опору російській агресії. Наприкінці травня він стверджував, що виступав проти російського вторгнення в Крим і називав близькість британських правих до Володимира Путіна ризиком для національної безпеки.
Фото: Андрій Садовий
Мер Львова Андрій Садовий згадував тодішнього мера Манчестера як друга України та співзасновника Мережі незламних міст. “На всіх міжнародних майданчиках Енді послідовно закликає світ підтримувати Україну”, – запевняв міський голова Львова.
Минулого тижня сам Бернем виклав свою зовнішньополітичну програму у статті. Майбутній прем’єр аргументував, що Велика Британія здатна одночасно забезпечувати національну безпеку та сприяти розвитку економіки. Крім того, він підтвердив свою відданість зобов’язанням у рамках Північноатлантичного альянсу, ядерному стримуванню та стратегічному партнерству зі Сполученими Штатами.
“І підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми усвідомлюємо, що безпека Великої Британії та ширша євроатлантична безпека пов’язані з тим, що відбувається в Україні”, – підкреслив Бернем.
На його думку, Лейбористська партія вже довела свою спроможність формувати міжнародні коаліції для допомоги українському народу та протидії агресивній політиці Кремля.
Отже, заяви амбітного політика свідчать про те, що попри внутрішні проблеми та зміну лідерів, підтримка України з боку Великої Британії має стратегічний характер, і наше багаторічне партнерство триватиме.
Відкритим питанням залишається тривалість перебування Бернема на хиткій посаді прем’єра. “Висока популярність Бернема дає йому можливість протриматися до кінця року навіть за найгірших економічних обставин. Якщо йому вдасться збалансувати бюджет, підготувати новий і пройти через власну фракцію, то він протримається і наступний рік. Але наступне літо все одно стане кризовим. Стармер не зміг пережити два літа поспіль”, – застерігає Константинов.
Іван Косякін, Київ
Перше фото: АА
Источник: www.vesti-ua.net