Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у своєму Telegram-каналі, як передає Укрінформ.
«Ми закладаємо нові основи. Нарешті ми починаємо планувати підготовку кадрів, базуючись на реальних потребах держави, а не лише на кількості спеціалістів, яких бажають готувати вищі навчальні заклади. Цю концепцію ми розробляли майже два роки. Вона відображена у законопроєкті №10399 про гранти, який вже доопрацьовано і готується до другого читання», – зазначив він.
Голова комітету нагадав, що уряд ініціював експериментальну постанову, згідно з якою держава тепер визначатиме кількість фахівців для підготовки, виходячи з реальних потреб ринку праці, а не лише з кількості, яку прагнуть підготувати університети.
Бабак повідомив, що було проведено оцінку майбутньої потреби в кадрах та робітничих спеціальностях, що дозволяє виявити довгострокові тенденції розвитку ринку праці та слугує однією з основ для формування державного замовлення. Оцінка ґрунтується на економічному моделюванні та аналізі даних і відображає довгострокові тренди. Завдяки цьому державне замовлення для ВНЗ формуватиметься з урахуванням результатів цієї оцінки.
«За результатами моделювання, загальна потреба економіки у зайнятих особах зростатиме: з 12,9 мільйона осіб у 2025 році (включаючи неформальну зайнятість) до 13,6 мільйона осіб у 2030 році, і до 14,6 мільйона осіб у 2036 році. Таким чином, до 2036 року українській економіці знадобиться приблизно на 1,7 мільйона зайнятих більше, ніж у 2025 році», – проінформував голова комітету.
За його словами, економіка дедалі більше вимагатиме технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних, наукових та інших прикладних знань і навичок.
Водночас, відновлення економіки стане головним рушієм створення робочих місць, і зростатиме потреба у фахівцях, пов’язаних із відновленням та модернізацією країни, виробництвом та інфраструктурою.
«У будівельній галузі потреба у працівниках може зрости більш ніж удвічі: з приблизно 520 тисяч зайнятих у 2025 році до 1,24 мільйона працівників у 2036 році», – підкреслив він.
Бабак уточнив, що зростатиме попит на будівельні професії, інженерів, архітекторів, проєктувальників, спеціалістів з технічного нагляду та менеджерів інфраструктурних проєктів.
Також зростатиме роль переробної промисловості: з приблизно 1,3 мільйона осіб у 2025 році до 1,6 мільйона осіб у 2030 році, а також до понад 1,7 мільйона осіб у 2036 році. Загалом потреба у працівниках переробної промисловості зросте майже на 400 тисяч осіб. Зокрема, збільшиться потреба у технологах, інженерах виробництва, операторах обладнання, фахівцях з контролю якості, спеціалістах з виробничих процесів, робітниках сучасних промислових професій.
«Зростатиме попит на професійну, наукову та технічну діяльність. Потреба у працівниках цього сектора може збільшитися майже на 75%: з 500 тисяч осіб у 2025 році до 750 тисяч у 2030 році, і до майже 880 тисяч у 2036 році. Цей сегмент охоплює широкий спектр професій та видів діяльності: інженерні послуги, консалтинг, наукові дослідження, технічне проєктування, професійні сервіси для бізнесу», – зазначив він.
Депутат зазначив, що аграрний сектор збереже своє стратегічне значення. У довгостроковій перспективі загальна кількість зайнятих у сільському господарстві поступово зменшуватиметься: з 1,8 мільйона осіб у 2025 році до 1,57 мільйона осіб у 2036 році. Однак, у 2027–2030 роках прогнозується тимчасове зростання потреби – до 1,81 мільйона осіб у 2030 році.
У сфері інформації та телекомунікацій потреба залишиться відносно стабільною, без суттєвого кількісного зростання: 290 тисяч осіб у 2025 році, 280 тисяч у 2030 році, 263 тисячі у 2036 році, додав він.
«Щодо освіти, ключовий виклик полягає не в кількості, а в якості. Потреба у зайнятих у сфері освіти залишатиметься майже стабільною: 1,24 мільйона осіб у 2025 році; 1,23 мільйона у 2030 році; 1,23 мільйона у 2036 році. Моделювання не показує різкого збільшення чисельності зайнятих у сфері освіти. Проте саме освіта стає ключовим інструментом адаптації країни до нових економічних викликів», – наголосив парламентарій.
Також розрахунки демонструють стабільне зростання потреби у працівниках сфери охорони здоров’я та соціальної допомоги: близько 860 тисяч осіб у 2025 році, 930 тисяч у 2030 році, а також майже 945 тисяч працівників у 2036 році.
За словами Бабака, попит зберігатиметься на лікарів різних спеціалізацій, середній медичний персонал, фахівців з фізичної та психологічної реабілітації, соціальних працівників, спеціалістів з догляду та підтримки населення.
«Охорона здоров’я та соціальна допомога залишатимуться однією з найбільших сфер зайнятості в Україні, а потреба у кадрах у цій галузі матиме довгостроковий характер», – сказав він.
За його словами, результати оцінки свідчать, що поряд із галузевими фахівцями, економіка потребуватиме більшої кількості спеціалістів, які забезпечують функціонування підприємств незалежно від сфери діяльності. Йдеться про економістів, бухгалтерів, фінансистів, аудиторів, юристів та інших фахівців у сфері бізнесу, адміністрування та права.
Політик розповів, що за професійними групами найбільше зростання загальної потреби до 2036 року очікується серед кваліфікованих робітників з інструментом – з 1,24 мільйона у 2026 році до 1,79 мільйона у 2036 році; професіоналів – з 2,66 мільйона до 3,02 мільйона; фахівців – з 1,82 мільйона до 2,14 мільйона; робітників металургійних та машинобудівних професій – з 678 тисяч до 982 тисяч; робітників з обслуговування технологічного устаткування та машин – з 989 тисяч до 1,19 мільйона; технічних службовців – з 1,16 мільйона до 1,33 мільйона.
Окремо було проведено оцінку потреби в нових кадрах. Потреба у нових спеціалістах не буде повністю задовольнятися випускниками навчальних закладів. Її забезпечення потребуватиме також поступового повернення економічно неактивного населення до зайнятості та повернення частини мігрантів.
За результатами оцінки, у 2032–2036 роках українській економіці знадобиться близько 2,62 мільйона нових працівників.
Найбільша потреба прогнозується у таких професійних групах: кваліфіковані робітники з інструментом – близько 516 тисяч осіб; фахівці – близько 427 тисяч осіб; працівники сфери торгівлі та послуг – близько 333 тисяч осіб; робітники металургійних та машинобудівних професій – близько 282 тисяч осіб; технічні службовці – близько 266 тисяч осіб.
«Майбутній попит формуватиметься під впливом кількох тенденцій. По-перше, значну частку нової потреби створить розвиток секторів, які забезпечуватимуть відбудову та модернізацію країни. Саме тому серед лідерів за потребою у нових кадрах опиняються кваліфіковані робітники, інженерно-технічні та технічні спеціалісти», – додав голова комітету.
Як повідомляв Укрінформ, з 21 липня у фахових коледжах розпочинаються вступні випробування.
Фото створене ШІ
Источник: www.vesti-ua.net