Невірні прогнози погоди викликають у населення надмірне занепокоєння, – висновки дослідження

Складно уявити щось більш досадне, ніж скасування запланованих справ через передбачуваний дощ, а в результаті — ясне небо та яскраве сонце. Тепер, у новій науковій роботі, експерти нарешті з’ясували, чому неточні метеорологічні прогнози викликають у людей настільки потужні емоції, передає Daily Mail.

Група дослідників з Університету науки і технологій Пхохана зосередилася на вивченні того, як саме помилки в прогнозах призводять до емоційної відповіді населення під час тайфуну Ханун — сильного тропічного циклону, що зачепив Японію та Корею у 2023 році.

Результати проведеного аналізу вказують на те, що в місцевостях, де обсяг опадів був завищений, спостерігалося значне зростання рівня тривожності, занепокоєння та втоми. Натомість у регіонах, де кількість опадів була занижена, зафіксовано сплеск розгубленості та сумних настроїв.

Однак, ці висновки не стануть несподіванкою для багатьох осіб, які не соромляться висловлювати своє невдоволення стосовно неточних метеопрогнозів у соціальних мережах. Користувачі часто діляться розчаруванням, коли синоптики обіцяють сонячні вихідні, а фактично йде злива.

По всьому світу значна кількість людей щодня відстежує погодні умови — особливо в умовах екстремальних погодних явищ, таких як нинішня спека в Європі. Проте, досі залишалося незрозумілим, яким чином розбіжність між очікуваннями та фактичною реальністю впливає на емоційний стан людей.

У новому дослідженні науковці приділили увагу пошуку відповіді на це питання. Команда проаналізувала дані щодо опадів із 613 метеостанцій під час тайфуну Ханун. Крім того, вчені застосували штучний інтелект для оцінки понад 43 000 інтернет-публікацій того періоду.

Отримані результати показали, що в західних та урбанізованих районах Корейського півострова обсяг опадів, як правило, переоцінювався, що спричиняло зростання тривоги, занепокоєння та втоми серед мешканців. З іншого боку, у східних та південно-східних регіонах кількість опадів була недооцінена, що провокувало розгубленість, збентеження та смуток.

За словами авторів дослідження, отримані висновки чітко демонструють, що точність прогнозів є не лише технічним питанням, а й суттєвим фактором емоційного благополуччя населення. Ключовий автор дослідження, доктор Кару Кім, разом зі своїми колегами стверджує, що в умовах природних катаклізмів важливо не лише підвищувати точність метеопрогнозів, але й вдосконалювати стратегії інформування про потенційні ризики, які ефективно доносять інформацію про невизначеність до громадськості.

Читають зараз: Названо найнебезпечнішу у світі комаху: кого потрібно побоюватися найбільше.