Ставлення в Росії щодо війни в Україні змінилося, але Путін залишається непохитним, – The Independent

Відчуття росіян щодо конфлікту в Україні зазнали трансформації протягом останніх місяців. Атаки українських безпілотників на російську нафтову інфраструктуру призвели до дефіциту пального по всій території РФ. Цю інформацію поширює колумніст The Independent Олександр Тітов.

Економічне становище в Росії погіршується, а нестача палива, спричинена дроновими атаками України на нафтові об’єкти, стала першим реально відчутним наслідком війни для переважної більшості росіян. Водночас, фахівці не прогнозують, що Кремль стоїть на межі краху, подібного до розпаду Радянського Союзу.

Автор публікації, який регулярно відвідує Росію з початку повномасштабного вторгнення, відзначає значні зміни у громадських настроях за цей період.

“У 2022 році пріоритетом було виживання та пристосування до нової реальності, пов’язаної з санкціями та війною. Протягом наступних кількох років спостерігалася певна стабілізація та зростання оптимізму щодо здатності економіки адаптуватися. Однак, вже до 2026 року почали лунати розмови про економічну рецесію, ще до виникнення поточного дефіциту пального”, – зазначає Тітов.

За його словами, російське керівництво змушене підтримувати значні військові витрати, одночасно обмежуючи можливості цивільної економіки. Для боротьби з інфляцією та дефіцитом бюджету, з початку 2026 року було збільшено ставку ПДВ з 20% до 22%, а також підвищено податкове навантаження на малий та середній бізнес.

Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму в червні, як зауважує автор, все частіше звучали прогнози про те, що складний період для російської економіки може тривати щонайменше три роки.

Чому ситуація відрізняється від розпаду СРСР

Автор нагадує, що розпад Радянського Союзу став можливим не лише через економічну кризу, але й завдяки політичним реформам Михайла Горбачова.

Впровадження економічної лібералізації, вибори з елементами демократії та передача значної частини повноважень республікам у складі СРСР суттєво послабили центральну владу, що зрештою призвело до краху держави.

Натомість, сучасна Росія, на думку автора, будується за зовсім іншою моделлю:

“З 2000 року Володимир Путін здійснює авторитарну консолідацію влади. Він ослабив крихкі демократичні інститути, успадковані від попередника, Бориса Єльцина, та посилив контроль над засобами масової інформації.”

Тітов зазначає, що після початку повномасштабної війни Кремль ще більше зміцнив контроль над суспільством. Опозиційні сили були фактично зведені нанівець шляхом ув’язнення або еміграції, а великий бізнес став ще більш залежним від держави.

Чи може економічна криза змінити ситуацію

Незважаючи на появу дефіциту пального та черг на автозаправних станціях, експерт не бачить ознак системної кризи, подібної до тієї, що передувала розпаду СРСР.

“Після чотирьох років війни та економічних санкцій, повсякденне життя в переважній більшості Росії майже не змінилося. Дефіцит пального, який розпочався в червні 2026 року, ймовірно, став першою справжньою кризою, що зачепила більшість населення з моменту початку війни”, – зазначає автор.

Він додає, що Кремль наразі має в своєму розпорядженні ресурси для стабілізації ситуації. Серед можливих кроків – подальше зниження ключової ставки та девальвація рубля для стимулювання доходів від експорту енергоносіїв.

Війна залишається головним фактором

Тітов також акцентує увагу на тому, що виснаження Росії відбувається паралельно зі значними викликами, з якими стикається Україна.

Він зазначає, що українська економіка значною мірою залежить від фінансової підтримки західних партнерів. Після припинення американського фінансування, головним донором стала Європейська спільнота, яка погодилася надати Україні 90 мільярдів євро протягом двох років.

Водночас, тривають взаємні удари по енергетичній інфраструктурі. На початку липня Росія здійснила масштабну атаку на Київ, а Україна відповіла ударами по нафтопереробних підприємствах у Ярославській та Ленінградській областях РФ.

Крім того, автор звертає увагу на проблеми України з наявністю ракет для систем Patriot та ризики для енергетичної системи країни напередодні зимового періоду.

Чи піде Путін на поступки

Незважаючи на економічний тиск, автор не вірить, що Кремль найближчим часом змінить свою політику.

“Економічна напруга присутня, але не на такому рівні, щоб Кремль погодився на повну зміну курсу”, – підкреслює Тітов.

На завершення автор робить висновок, що швидке завершення війни на даний момент є малоймовірним:

“Зважаючи на все вищесказане, вкрай малоймовірно, що Путін піддасться тиску і виведе війська з України. Оскільки обидві сторони переконані у своїй здатності здобути перемогу, шанси на те, що конфлікт завершиться найближчим часом, надзвичайно малі.”

Читають зараз: «Мир через силу»: Трамп у приватній розмові порадив Зеленському діяти «сміливіше».