[Prompt: Step 1: Identify the language of the source text. Step 2: Rewrite the following text in the SAME IDENTIFIED LANGUAGE while preserving the HTML tags exactly as they are. Focus on rephrasing sentences and using synonyms to enhance the uniqueness of the content without changing the original meaning or adding new information. Ensure the core message and ideas remain intact, and do not alter the structure or purpose of the post. DO NOT add your own comments. Remove the prompt and the original text from your answer. ABSOLUTE RULE: The output language must be identical to the source text language. No English in the output unless the source is English.]:
Яке церковне свято відзначають в Україні за новим та старим календарем, та кому моляться віряни — дізнайтеся у статті ТСН.ua.

Церковне свято 10 липня / © pexels.com
10 липня (23 липня), в православному календарі — день вшанування преподобного Антонія Печерського, Київського. Антоній народився приблизно 983 року в місті Любечі неподалік Чернігова. Під час хрещення він отримав ім’я Антип. З юних літ його вирізняла глибока набожність та схильність до самотнього життя, що визначило його подальший шлях.
Згідно з переказами, він рано покинув світське життя і вирушив у пошуках духовної досконалості до Візантії — спочатку до Константинополя, а згодом на Афон, один із найвідоміших центрів православного чернецтва.
На Святій Горі Афон Антоній прийняв чернечий постриг і мешкав у різних обителях, переймаючи досвід суворого подвижництва, молитви та відлюдництва. Саме там сформувався його ідеал духовного буття — повна відмова від мирського заради служіння Богові.
Афон став для нього школою чернечої дисципліни, яку він згодом переніс на українську землю.
Після повернення на Русь, Антоній облаштувався у печері на пагорбах над Дніпром, поблизу Берестова. Це місце започаткувало майбутню Києво-Печерську лавру.
Його спосіб життя швидко привернув послідовників: навколо Антонія почали збиратися учні, які прагнули наслідувати його аскезу. Так утворилася перша чернеча громада, що згодом перетворилася на організований монастир.
Коли братія збільшилася, Антоній благословив призначення ігумена для керівництва обителлю, а сам віддалився в іншу печеру, продовжуючи духовний подвиг.
Антоній прожив довге життя, залишаючись у молитві та самоті. Помер приблизно 1073 року, у глибокій старості. Його поховання стало частиною сакрального простору Києво-Печерських печер, які й досі є місцем паломництва.
Церковне свято 10 липня — день пам’яті святих 45 мучеників, що в Никополі Вірменському, а також святого мученика Франциска, Мутія і Рафаїла, і тих, що з ними, у Дамаску вбитих
45 мучеників Никопольських (Вірменських) — це група ранньохристиянських святих, які постраждали за віру в Ісуса Христа на початку IV століття, під час жорстоких гонінь імператора Ліцинія. Події розгорталися в місті Никополь у Вірменії (історична Мала Вірменія), яке на той час входило до складу Римської імперії. За правління співімператора Ліцинія (приблизно 311–324 роки), який продовжував переслідування християн, у місті почалися утиски віруючих.
Багато християн, дізнавшись про арешти та тортури, самі з’явилися до правителя, аби відкрито засвідчити свою віру в Христа.
Очолили цю групу святих такі мужі, як Леонтій, Маврикій, Даніїл, Антоній, Олександр, Сісиній, Меней та Вірілад.
Правитель (прокуратор Лісій) був вражений їхньою мужністю і намагався змусити їх зректися Христа та принести жертви язичницьким богам. Однак святі залишилися непохитними у своїй вірі.
За це їх піддали жорстоким катуванням: побиттю камінням, ув’язненню та іншим стражданням. У темниці вони не втратили духу — навпаки, молилися та співали псалми, зміцнюючи одне одного у терпінні.
За переданням, уночі в темниці святим з’явився Ангел Господній, який осяяв в’язницю світлом і сповістив, що їхній подвиг наближається до завершення, а імена записані на небесах.
Святі мученики Франциск, Мутій, Рафаїл та їхні співмученики Дамаска — це група з 11 християн, які прийняли мученицьку смерть у ніч із 9 на 10 липня 1860 року в місті Дамаск (Сирія). До їхнього сонму входять також 8 францисканських монахів і священників. У 2024 році вони були канонізовані Католицькою Церквою як святі мученики.
Події розгорталися під час хвилі міжконфесійного насильства в Османській Сирії 1860 року. У Дамаску спалахнули масові напади на християнське населення, руйнування кварталів та переслідування громад.
Багато християн шукали прихистку у францисканському монастирі та церкві святого Павла в районі Баб-Тума — одному з центрів християнського життя міста. Увечері 9 липня 1860 року натовп озброєних нападників увірвався до францисканського монастиря святого Павла, де перебували священники, монахи та миряни, які шукали захисту.
Нападники вимагали зректися християнської віри та прийняти іслам. Франциск, Мутій і Рафаїл, як і інші присутні, відмовилися.
За переданням, Франциск відповів від імені всіх братів словами, що вони залишаються християнами і готові померти за Христа.
Після цього всіх присутніх було жорстоко вбито просто в храмі та на території монастиря.
Церковне свято в Україні 10 липня за старим календарем
За старим календарем 10 липня в Україні вшановували пам’ять лікаря Самсона. Він був лікарем за фахом, але залишив світське життя і присвятив себе служінню Богові та людям. Самсон заснував у Константинополі притулок і лікарню для бідних, де безкоштовно лікував хворих, поєднуючи медичну допомогу з молитвою та милосердям.
Після його смерті люди продовжували звертатися до нього як до небесного покровителя хворих і лікарів. У церковній традиції його пам’ять вшановують як приклад християнської медицини, милосердя та самопожертви.
Прикмети 10 липня

Народні прикмети 10 липня / © pexels.com
-
Ясний і теплий день 10 липня — до тривалого теплого літа без різких похолодань.
-
Дощ цього дня — до вологого серпня та можливих частих злив у другій половині літа.
-
Ранковий туман — до стабільної, спокійної погоди найближчими днями.
Що не слід робити 10 липня
Біля води заборонялося сваритися чи залишати бруд, бо вірили, що це може «змити» людині добру долю, здоров’я та удачу. Також цього дня уникали прання, прибирання та стрижки — аби не «зрізати» і не розгубити життєву силу.
Що можна робити 10 липня
У народній традиції цей день називали Антонієм Громоносцем, адже саме на нього часто припадали грози та луна літнього грому. Вважалося, що цей день має особливу очисну силу: люди обов’язково купалися у воді та вдягали свіжий, чистий одяг — нібито це забезпечувало здоров’я й захист від недуг на весь рік.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати
Source: tsn.ua
