
У вівторок, 7 липня, розпочалася зустріч на вищому рівні НАТО в Анкарі. Лідери всіх 32 країн-учасниць Альянсу зібралися в турецькій столиці. Присутній також президент України Володимир Зеленський. У середу, 8 липня, о 14:30 на полях саміту запланована його зустріч із Дональдом Трампом. Переговори відбуваються в умовах критичного браку в Києва ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot. Під час потужної російської атаки 6 липня, яка переважно була спрямована на Київ, жодна балістична ракета не була успішно збита, повідомляє ТСН.
Ракет немає, як і резервів. Україна вже давно звернулася до США з проханням отримати дозвіл на виробництво систем “Петріот”. Червнева декларація саміту G7 у Франції, де Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом, свідчить про готовність лідерів “розглянути можливість надання Україні ліцензій для розширення військового виробництва”. Крім того, низка західних медіа обнадійливо повідомила, що Білий дім не висловлює категоричних заперечень щодо цього.
Однак напередодні саміту в Анкарі, коли Україна знову звернулася за допомогою з “петріотами” для захисту від російських атак, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг зазначив, що союзники не мають необмежених запасів. За його словами, Альянс працює над цим “з усіх боків”. Водночас він не надав жодних гарантій щодо майбутніх поставок “петріотів” Україні.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до 40 країн-партнерів з вимогою терміново надати Україні перехоплювачі для Patriot з наявних запасів в обмін на майбутні поставки, законтрактовані для України. Він також закликав зробити внески до PURL. Нагадаємо, що Prioritized Ukraine Requirements List – це механізм закупівель НАТО для потреб України, створений влітку 2025 року після того, як адміністрація Трампа відмовилася від подальшої військової та фінансової підтримки Києва. Через нього ми наразі отримуємо до 92% ракет-перехоплювачів.
Як передає Bloomberg, на саміті НАТО в Анкарі Німеччина може оголосити про передачу Україні “петріотів”. Інформація щодо інших країн поки відсутня. США можуть виробити до 650 перехоплювачів для систем ППО Patriot за рік, з можливістю збільшення до 2 тисяч до 2030 року. Японія має американську ліцензію на виробництво цих ракет, проте обсяги виробництва досить скромні – лише до 50 одиниць щорічно. До кінця 2027 року спільне виробництво “петріотів” буде розгорнуто в Німеччині, хоча обсяги також будуть невеликими – до 180 ракет на рік.
Щодо Росії. Україна наполягає на отриманні американської ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot не лише для задоволення власних потреб у захисті від постійних російських атак, які призводять до загибелі цивільних. Під час масованих ударів по Києву 2 і 6 липня загинуло 50 осіб. Минулого тижня британська The Telegraph та польське видання Onet повідомили, що США попередили Варшаву про розгляд Росією варіанту збройної провокації проти Польщі з метою перевірки рішучості НАТО протягом найближчих місяців.
Українці добре пам’ятають попередження американської розвідки про неминучість російського вторгнення перед 24 лютого 2022 року. Загроза для східного флангу НАТО стає ще більш нагальною на тлі скорочення американської військової присутності в Європі. Так, цього тижня більшість американських військових покинула Естонію. За словами міністра оборони країни Ханно Певкура, невдовзі має прибути новий американський контингент, який залишиться в Естонії до кінця року. Однак це ще не остаточно, так само як і невизначеність щодо перекидання додаткових американських військових до Польщі.
На тлі глибокого невдоволення союзниками по НАТО, які відмовилися приєднатися до війни США проти Ірану, Трамп оголосив про виведення 5 тисяч американських військових з Німеччини, а міністр оборони Піт Гегсет заявив про запуск піврічного аналізу присутності американських військ у Європі під назвою NATO 3.0 Review. ТСН.ua вже писав, що це є частиною стратегії “НАТО 3.0”, яку просуває заступник міністра оборони США Елбідж Колбі. Якщо коротко, то суть полягає в наступному: оборона Європи – це відповідальність самої Європи, а США надаватимуть лише ядерний щит. Власне, ця концепція і передбачає суттєве скорочення американської військової присутності на європейському континенті.
Розвідки країн Балтії також підтверджують, що Росія готується до гібридних дій та дронових провокацій з метою перевірки п’ятої статті НАТО про колективну оборону та спонукання Альянсу до припинення підтримки України. Однак, тамтешні спецслужби впевнені, що про звичайну війну мова не йде, оскільки Росія наразі не має для цього ресурсів. У нещодавньому інтерв’ю для Bild міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що 2029 рік може стати періодом, коли РФ матиме достатній військовий потенціал для обмеженого нападу на території країн-членів НАТО.
«Чи вдасться Путіну на це піти, ми не знаємо», — додав Пісторіус.
Марк Рютте, у свою чергу, також не знає, як змусити Путіна сісти за стіл переговорів і припинити війну. А це саме те, що, поряд зі збільшенням підтримки України, може врятувати НАТО від потенційної майбутньої війни з Росією, за якою стоять Китай, Іран, Північна Корея та Білорусь.
«Я не можу передбачити, що має статися, щоб Путін сів за стіл переговорів. Я думаю, що ніхто в цій кімнаті не може цього передбачити. Очевидно, що для танго потрібні двоє. Зеленський готовий сісти за стіл із Путіним у будь-якому форматі, щоб вирішити цю жахливу війну. Наразі Путін відмовляється», — заявив генеральний секретар Альянсу в Анкарі перед початком саміту НАТО.
Вирушаючи на саміт Альянсу до Туреччини, Трамп заявив, що Путін відчуває тиск і прагне завершити війну. Він підтвердив, що США ведуть переговори, хоча тристоронній процес США-Україна-Росія перебуває у глухому куті. Навіть віцепрезидент США Джей Ді Венс, який скептично ставиться до України та Європи загалом, визнав, що наступальні можливості росіян наближаються до нуля. Однак, наразі незрозуміло, чи ризикне адміністрація Трампа залишками свого рейтингу після провалу в Ірані та напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді, намагаючись змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
Зробити Трампа задоволеним. Як повідомляє CNN, Трамп вирушив на саміт НАТО до Анкари у поганому настрої. Видання стверджує, що він став ще більш скептично налаштованим до Європи, яка відмовилася допомогти йому з війною на Близькому Сході. У квітні він навіть погрожував виходом США з НАТО, називаючи його “паперовим тигром”, а за зачиненими дверима серйозно обговорював створення списку “неслухняних” країн Альянсу та негайне скорочення американської військової присутності на європейському континенті.
Пентагон пообіцяв завершити аудит американських солдатів та баз у Європі до грудня цього року. А покращити настрій Трампа на саміті НАТО в Анкарі Марк Рютте сподівається за допомогою двох досягнень.
По-перше, генеральний секретар Альянсу заявив, що держави-члени вже витрачають на оборону 4% ВВП. Це питання вже розділяло Альянс під час першого президентського терміну Трампа, коли він навіть погрожував виходом США з НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні витрати.
В інтерв’ю Politico Марк Рютте, у своїх компліментах Трампу, якого на торішньому саміті НАТО в Гаазі він називав “татом”, пішов ще далі, закликавши союзників визнати, що президент США мав рацію.
«Мені просто подобається ця людина. Думаю, те, що він робить для НАТО, – це чудова новина. Президент Трамп досягає того, чого намагалися досягти американські президенти від часів Ейзенхауера, а саме – вирівнювання витрат на оборону між США та Європою», — зазначив він.
По-друге, продемонструвати Трампу, що європейські кошти перетворюються на реальні багатомільярдні контракти для американської військово-промислової галузі.
Втім, не всім європейським країнам, які виступають за більшу безпекову та оборонну автономію Європи з локалізацією виробництва, імпонує ідея Рютте. Так, генеральний секретар НАТО анонсував антидронову ініціативу Drone Edge вартістю 40 мільярдів доларів, враховуючи досвід воєн Росії проти України та на Близькому Сході. Вона передбачатиме розширення можливостей Альянсу з виявлення, ідентифікації та нейтралізації БпЛА, які можуть вторгнутися до повітряного простору союзників, зокрема й за рахунок закупівлі відповідних розвідувальних дронів у американського виробника. Однак, літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS Європа купуватиме не в американської Boeing, а у шведської Saab.
Читають зараз: Саміт НАТО як майданчик для миру: Білий дім підтвердив зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →

Источник: www.vesti-ua.net
