Дослідники виявили раніше невідомий вид акули, здатний пересуватися кораловими рифами.

Поблизу узбережжя Папуа-Нової Гвінеї вчені виявили новий різновид так званих “ходячих” акул. Йдеться про невеликих рифових акул, які використовують свої грудні та черевні плавці для переміщення мілкими водами.

Цю інформацію було опубліковано у виданні Live Science.

Новий вид отримав наукову назву Hemiscyllium dugeonae. Його помітили дайвери в акваторії, що оточує рифи на південному сході Папуа-Нової Гвінеї. Спочатку команда займалася пошуком іншого різновиду “ходячої” акули — Hemiscyllium michaeli, проте їм трапилася особина з нетиповим візерунком на тілі.

Акула мала коричневі плями та невеликі білі смуги, що відрізняли її від уже відомих видів. На початковому етапі дослідники не були певні, чи це справді новий вид, чи просто індивідуальна особливість окремої тварини.

Згодом науковці дослідили прилеглі рифи і протягом двох днів виявили ще 11 подібних акул на трьох локаціях. Серед них були як молоді, так і дорослі особини, самці та самки — усі з ідентичним характерним візерунком.

Після цього дослідники провели генетичний аналіз у лабораторії, розташованій в Австралії. Вони зіставили ДНК нових акул зі зразками дев’яти інших видів “ходячих” акул і підтвердили, що це раніше не описаний вид.

Це відкриття було представлене 15 червня в науковому журналі Journal of the Ocean Science Foundation. Завдяки цій знахідці кількість відомих видів “ходячих” акул зросла до десяти.

Вчені зауважують, що це відкриття є особливо цікавим, оскільки нові види акул та скатів частіше виявляють у глибоких водах. У даному випадку акулу було знайдено на дуже мілкій ділянці — менш ніж за метр від поверхні.

“Ходячі” акули не пересуваються сушею в буквальному розумінні. Вони рухаються по дну та рифах за допомогою своїх плавців, імітуючи ходьбу. Ця здатність дозволяє їм залишатися активними під час відпливу, коли ділянки рифу тимчасово відрізані від глибших вод.

Науковці припускають, що ця унікальна особливість могла розвинутися як адаптація до життя на тропічних мілководних рифах, де рівень кисню може різко коливатися через припливи та відпливи. Деякі види “ходячих” акул здатні витримувати умови з низьким вмістом кисню протягом кількох годин.

Наразі Hemiscyllium dugeonae зафіксовано лише в трьох місцях Папуа-Нової Гвінеї. Якщо подальші дослідження підтвердять, що ареал поширення виду є дуже обмеженим, ця акула може опинитися під загрозою через руйнування рифів, зміни клімату та надмірний вилов риби.

Читають зараз: У Бразилії акула Рітінья стала оракулом ЧС-2026 з футболу і вже передбачила перемогу своєї збірної.