Україна відібрала у Росії ключову перевагу у війні, – FT

Хмари диму над Москвою після того, як українські безпілотники уразили найбільшу нафтопереробну станцію російської столиці, виразно свідчать про те, що технологічний розвиток Києва поставив сили кремлівського диктатора Володимира Путіна в “позицію наздоганяючих”.

Починаючи з 2022 року, Москва покладалася на свою кількісну та вогневу перевагу на полі бою, одночасно здійснюючи повітряні нальоти на міста та енергетичну інфраструктуру далеко за межами лінії фронту. Однак, українські розробки в галузі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) середньої та великої дальності врешті-решт почали знищувати авіабази, військові колони та нафтопереробні заводи за сотні кілометрів вглиб російської території, зазначає Financial Times.

При цьому не слід забувати про повільний прогрес окупантів на фронті. З лютого по травень вони захопили лише 164 квадратних кілометри, порівняно з 1 151 кв. км за аналогічний період минулого року. “Проблема Росії полягає в тому, що нинішня тактика не надає інструментів для значних досягнень, а знайти нові інструменти не вдається”, – зазначив Еміль Кастехельмі, співзасновник фінської організації з моніторингу війни Black Bird.

Чому російський наступ зупинився саме зараз

За повідомленнями ЗМІ, просування окупантів зазвичай сповільнюється наприкінці зими та на початку весни, а потім активізується в травні. Однак, у червні ознак відновлення наступу по всій лінії фронту не спостерігається.

Російські командири, як і раніше, кидають невеликі групи солдатів на штурм поля бою, насиченого дронами, у спробах знайти прогалини в українських позиціях.

Але успіхи Києва у війні дронів перевернули ситуацію.

“Роботизація зробила чисельність військ значно менш важливою – і це змінило становище Києва, – заявив чоловік, причетний до військових зусиль. – Потрібно десять-двадцять тисяч операторів дронів, а не сотні тисяч солдатів, що сидять в окопах. Обличчя війни змінюється”.

Війна дронів також істотно підірвала перевагу Кремля в живій силі. За даними українських офіційних осіб, Росія протягом майже півроку втрачає на полі бою більше людей, ніж встигає завербувати.

Дані російського бюджету свідчать про те, що в першому кварталі 2026 року було завербовано 71 216 осіб – проти 89 601 за аналогічний період минулого року, за підрахунками Яніса Клюге, експерта з питань Росії з Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки.

Там, де Україна посилила удари дронами та ракетами, ізолюючи сили Кремля на передовій та перерізаючи ланцюги постачання, російському елітному дроновому підрозділу “Рубікон” так і не вдалося освоїти аналогічні можливості.

“Вони технічно відстали, не можуть масштабувати свої дії та не мають зв’язку. Це дуже показово. Методами “порохової імперії” – артилерією та вогнепальною зброєю – більше не обійтися”, – йдеться в матеріалі.

Атаки України та рішення в Росії

Нова безперервна дронна кампанія України базується на ударах на так званій “середній” глибині – близько 150 кілометрів від лінії фронту.

З травня сотні безпілотників усіх типів прямують у напрямку сухопутного коридору до Криму – ключової траси, якою російські сили постачають анексований у 2014 році півострів, а також війська, розгорнуті на південному фронті.

“Зараз ми завдаємо ударів по вантажівках щодня”, – заявив начальник штабу 412-ї дронової бригади “Немезіда” України Артем Беленков.

Російські війська довше очікують на підвезення палива та боєприпасів, а логістичні підрозділи все частіше використовують менші, менш помітні вантажівки або пробираються по вибоїстих сільських дорогах замість шосе Р-280. “Це не критично, але болісно” для російських військових, підкреслив Беленков.

У відповідь на нові виклики Москва розгортає масштабну кампанію з вербування до дронових підрозділів – зокрема, до “Рубікону”.

Тим часом, цей зсув супроводжується власними труднощами зростання. Російський оборонний сектор працює практично на межі потужностей: рекордно низький рівень безробіття ускладнює залучення кваліфікованих кадрів у передові технології, зокрема у виробництво дронів, підкреслюють журналісти.

Виробництво в основному стагнує поза межами безпілотних систем і далекобійної зброї – напрямків, куди Росія спрямовує найбільше ресурсів. Хоча обсяги виробництва зросли, “військова промисловість вийшла на плато”. Усі потужності задіяні до межі. Наростити їх без інвестицій неможливо, а це вимагає років.

Повідомляється, що Путін та його найближче оточення змушені наполягати на тому, що Росія, як і раніше, зберігає перевагу у війні, водночас применшуючи дедалі відчутніші наслідки української кампанії ударів. Російський президент більшу частину часу зайнятий мікроуправлінням військовими зусиллями та отримує брифінги від свого головного командира Валерія Герасимова – іноді двічі на день.

Він вважає, що це питання часу. Можливо, швидше або повільніше, але він свого доб’ється. Путін дуже схильний до впливу військових, які вміло ведуть його за ніс, пишуть ЗМІ. Він це розуміє, але щиро їм вірить і дозволяє діяти.

Кремль не може знайти відповіді на питання

Зовсім недавно Путін зустрівся в Кремлі з групою військовослужбовців, які неодноразово запитували його, коли російські сили розроблять відповідь на супутникову мережу Starlink Ілона Маска – яку Україна використовує для наведення ударних дронів на передовій. Один із військовослужбовців сказав: “Противник застосовує рої ударних дронів, керованих системами штучного інтелекту. Нам потрібно випередити противника в цьому змаганні, а не відставати”.

Путін – на явне здивування військовослужбовців – заявив, що Росія вже розробила й впровадила власну відповідь на Starlink, яка нібито працює, але потребує часу для масштабування. Міністр оборони Андрій Бєлоусов одразу ж повідомив йому, що запущено лише 16 одиниць, – що Путін охарактеризував як “абсолютно недостатньо”.

Коли його втретє запитали, коли Росія наздожене Україну в технологічному плані, Путін вибухнув розлогою тирадою про те, що Москва протистоїть сукупній могутності країн НАТО, приправивши її історичними відсиланнями до Наполеона та Гітлера. “У противника багато чого немає, а у нас є – і буде більше та краще”, – підсумував він.

Читають зараз: Кремль у глухому куті, але Путін вимагає Донбас: ISW розкрив настрої російської еліти.