Повномасштабне вторгнення, ініційоване РФ в Україні понад чотири роки тому, принесло значну невизначеність російським елітам. У суспільстві спостерігається зростаюча втома від війни.
Про це повідомила політична експертка, керівниця аналітичної компанії Reality of Russian Politics Тетяна Станова у коментарі виданню The New Yorker.
«Росіяни, загалом, готові перекладати відповідальність за війну на Путіна, незалежно від того, чи це означає мир, чи продовження конфлікту. Хоча рівень підтримки війни стабільно знижується. Перші чотири роки були періодом адаптації: Росія вчилася функціонувати в новій реальності з численними незручностями, які, проте, залишалися терпимими. Але 2026 рік виглядає інакше», — підкреслила аналітик.
Зокрема, суттєвий вплив на повсякденне життя мали блокування Telegram, який слугує платформою для зв’язку та бізнес-інструментів, а також масштабні обмеження доступу до інтернету. За словами політикині, «значна кількість росіян відчуває, що досягає межі своїх адаптаційних можливостей» до нових умов. Як наслідок, у РФ невдоволення зросло, а рівень тривожності перевершив рівень спокою.
«Ми перебуваємо в ситуації, коли усвідомлення того, що війна мусить завершитися, стало дуже явним. Однак питання щодо шляхів її завершення є дискусійним. Більшість суспільства виступає за врегулювання, тоді як менша частина підтримує продовження бойових дій. Головне питання висить у повітрі: що буде далі і якою ціною? Стає все більш некомфортно терпіти війну без будь-якого наближення до її вирішення», — зазначає Тетяна Станова.
Експертка вважає, що політично «лідер» РФ «може дозволити собі укласти майже будь-яку угоду, за умови, що вона не передбачає справді кардинальних поступок». Втім, додає Станова, ключовим є питання, що вважатиметься вигідною угодою.
«Наразі будь-яке припинення війни, за умови, що це не буде військова поразка, було б схвалено значною частиною суспільства та еліт. Проблема полягає в тому, що Путіну, попри внутрішній тиск — зростання дефіциту бюджету, наростання суспільного невдоволення, втому від війни та економічний спад — потрібна „гідна угода“, або така, що передбачає значні поступки з боку України. Я вважаю, що Путін піде з життя, будучи переконаним, що він мусить досягти реальної угоди», — наголосила вона.
Також фахівчиня акцентувала на тому, що Кремль контролює засоби масової інформації, може формувати суспільні наративи та придушувати практично будь-які форми опозиції чи інакомислення. Водночас, немає значного занепокоєння щодо ультраправих чи провійськових груп, які залишаються політично неактивними.
Станова зазначає, що хоча спостерігаються зміни у суспільних настроях Росії, а також трансформації у сприйнятті та ставленні, вони є радше психологічними, ніж практичними.
«Усе, що залишається політично „активним“, існує поза процесом прийняття рішень. Ті, хто перебуває всередині нього, є виконавцями, інтерпретаторами та прислужниками. Немає жодних значущих коаліцій та добре налагодженої горизонтальної взаємодії. Еліта є дуже роз’єднаною. Люди з оточення Путіна не можуть виходити за межі своєї сфери відповідальності або зазіхати на інтереси інших. Існує великий страх, оскільки всі ізольовані всередині системи та постійно ризикують бути під наглядом та переслідуванням», — підкреслила експертка.
Вона також розповіла про парадокс Путіна. Він полягає в тому, що диктатор створив високо персоніфікований режим, в якому від нього очікують бути в центрі процесу прийняття рішень. Проте, «лідер» дедалі більше уникає більш рутинних обов’язків, делегуючи їх підлеглим.
«Результатом є система, яка стає менш узгодженою та збалансованою. Незрозуміло, де може виникнути наступна точка збою. Сам Путін, здається, переважно не переймається цими подіями. Багато людей усвідомлюють його відстороненість і відчувають поступову „депутінізацію“ системи», — додала Станова.
Читають зараз: «Трамп любить переможців»: як Макрон планує переконати президента США у силі України.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Источник: www.vesti-ua.net