Фахівець пояснив, як Україна отримає інформацію про запуски “Орєшніка”

Зі слів аналітика, основна складність полягає у відсутності систем виявлення, здатних фіксувати балістичні об’єкти на таких висотах та в таких масштабах. Наявні радари AN/MPQ-65 мають обмеження виявлення цілі в радіусі 160-180 кілометрів та на висоті 30-36 кілометрів.

Оскільки балістична ракета середньої дальності піднімається значно вище, її вдається зафіксувати лише тоді, коли вона досягає зони дії радіолокаційних станцій.

“Це, по суті, є кінцевою фазою її польоту”, – зазначив Земляний.

Звідки військові дізнаються про пуски

Україна оперативно отримує інформацію про підготовку до пусків “Орєшніка” та інших балістичних ракет від західних партнерів, завдяки їхнім розвідувальним системам.

“Це дозволяє Повітряним силам ЗСУ сповіщати населення та військових ще до того, як ракета опиниться в повітряному просторі країни, або до перетину лінії фронту”, – пояснив Земляний.

Додатково функціонує українська агентурна розвідка, що дозволяє військово-політичному керівництву завчасно знати про плани противника.

“Проте на технічному рівні відслідкувати саму ракету ми наразі не в змозі”, – додав експерт.

Кому варто довіряти під час тривоги

Земляний наголошує на необхідності орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення від Повітряних сил ЗСУ, представників української влади та іноземних партнерів. Моніторингові Telegram-канали часто роблять помилки, неправильно інтерпретуючи отримані дані.

“Власне, вчора Повітряні сили повідомляли про балістичну загрозу, не уточнюючи її тип. Здається, це була саме робота ворожої балістики з комплексів С-400. А моніторингові канали почали поширювати інформацію про “Орєшнік””, – навів приклад Земляний.