Зміни до основного закону Вірменії можуть покласти край тривалому конфлікту на Кавказі
© press-centr.com
Парламентські вибори у Вірменії завершилися перемогою партії Нікола Пашиняна, проте відсутність абсолютної більшості ускладнює подальші конституційні зміни, необхідні для миру з Азербайджаном.
Як вибори у Вірменії вплинуть на конституційні реформи, плани РФ та євроінтеграцію країни – дізнайтеся в матеріалі РБК-Україна.
Результати виборів: чому перемога Пашиняна не є абсолютною
7 червня у Вірменії відбулися парламентські вибори, за підсумками яких правляча партія Нікола Пашиняна “Громадянський договір” зберегла лідерство, здобувши 49,81% голосів.
Однак менш ніж 50% голосів роблять цю перемогу неповною. Пашинян зберіг владу, але не отримав достатнього мандата для внесення змін до Конституції.
Зміна Конституції є ключовим політичним елементом для остаточного мирного врегулювання та розвитку відносин між Баку та Єреваном.
Справа в тому, що в преамбулі чинної Конституції згадується “Декларація про незалежність”, спрямована на об’єднання Вірменської РСР і Нагірного Карабаху, який з початку 1990-х років до 2023 року вважався Радою Безпеки ООН окупованою територією Азербайджану.
Іншими словами, використовуючи преамбулу нинішньої Конституції, реваншисти з вірменського політичного істеблішменту могли б легко ініціювати новий виток регіонального конфлікту. А потім у своїх пропагандистських медіа просувати ідею про те, що для цього у вірменському законодавстві існує певна легітимна основа.
Росія та реваншисти: спроби дестабілізувати регіон
Водночас реваншистське крило, яке відкрито підтримується Росією, зазнало поразки на виборах. Самвел Карапетян і Роберт Кочарян позбавлені можливості відновити відносини з Путіним, розпочати мілітаризацію країни та відкрито готуватися до нової війни. Але вони можуть перешкоджати Пашиняну у проведенні конституційної реформи. Причина полягає в тому, що головним бенефіціаром нестабільності на Кавказі є Росія.
Мирний договір між Азербайджаном і Вірменією є вигідним як для країн регіону, так і для Туреччини, Європи та США. Натомість Кремль, який протягом трьох десятиліть виступав геополітичним арбітром у регіоні, втратить залишки свого впливу.
“Протягом десятиліть РФ утримувала конфлікт у замороженому стані, використовуючи свою військову присутність і роль посередника для здійснення тиску як на Вірменію, так і на Азербайджан”, – підкреслювала у серпні 2025 року Financial Times.
Саме тому адміністрація Путіна доручила пропагандистським ЗМІ представити результати виборів у Вірменії як “поразку” прозахідного Пашиняна, зосереджуючись виключно на недосягненні 50%. Про це незалежному виданню Meduza розповів співробітник одного з лояльних Кремлю медіа.
Легко передбачити, що проросійськи налаштовані посадовці на Кавказі та в ЄС, а також численні “корисні ідіоти” незабаром почнуть голосно закликати до підписання миру між Азербайджаном і Вірменією “як є” – без очікування конституційних реформ.
Але під мирною оболонкою цих гасел уже зараз можна розгледіти кремлівську тактику, спрямовану на посівання хаосу в регіоні традиційних інтересів Росії.
Європейський шлях та необхідність конституційних змін
Для міжнародних експертів і вільного суспільства важливо пам’ятати, що мирний договір на Кавказі не зводиться до нормалізації відносин між Пашиняном і Алієвим. Це має бути перезапуск відносин двох народів, які обрали курс на співпрацю, відкритість і процвітання. І справа не тільки в загрозі нової війни.
Без підписання повноцінного мирного договору та внесення поправок до Конституції неможливе розблокування регіональних комунікацій – про це неодноразово заявляли лідери Азербайджану та Туреччини.
Водночас саме “відкриття” регіону є найпрямішим шляхом до економічного процвітання та реальної переорієнтації Вірменії з Росії на Європу.
Пашинян неодноразово демонстрував, що розуміє і визнає необхідність внесення змін до Конституції. Тут доречно згадати його цитату, де він порівнює Вірменію з людиною в червоному одязі, якій потрібно пройти дорогою, вздовж якої з обох боків стоять бики.
У тому ж інтерв’ю 2024 року він заявив, що “в червоному вбранні ми не зможемо пройти цей шлях”, маючи на увазі саме необхідність конституційної реформи.
Майбутнє Вірменії: відмова від логіки минулих конфліктів
Майже 50% виборців, які проголосували за Пашиняна 7 червня, свідчать про те, що народ Вірменії чудово розуміє ці деталі. Значна частина вірменського суспільства готова до змін і прагне їх.
Попри відсутність абсолютної більшості, яка дозволяє йому самостійно ініціювати референдум, вірменський прем’єр все ще може розпочати процес зміни Конституції, якщо заручиться підтримкою частини опозиційних депутатів. Аналітичний центр Європейського Союзу EUISS зазначає, що “саме тут будуть зосереджені зусилля Росії зі зриву мирного процесу”.
Вірменії потрібна Конституція, яка працює на майбутнє, а не утримує країну в політиці кінця 1980-х років. Південний Кавказ де-факто живе в іншій реальності, а Карабах більше не є предметом переговорів.
Якщо вірменський народ справді прагне миру, економічного розвитку та відкриття регіональних комунікацій, йому належить зробити наступний крок – усунути з правової системи все, що заважає Вірменії вийти з логіки конфлікту та зосередитися на розвитку країни.
Саме цей курс об’єктивно необхідний не тільки для Вірменії та Азербайджану, а й для всього регіону та Європейського Союзу.
Нагадаємо, раніше Нікол Пашинян заявив, що Вірменія поки не бачить підстав для проведення референдуму щодо вибору між членством в ЄС та Євразійському економічному союзі (ЄАЕС).
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати
Source: tsn.ua