Тимчасовий захист для українців у Литві та Латвії має завершитися 4 березня 2027 року. Автоматичного подовження наразі не передбачено.
Прапор Литви / © Getty Images
Близько 47 тисяч українців у Литві та тисячі співвітчизників у Латвії проживають, працюють та виховують дітей, перебуваючи під тимчасовим захистом ЄС. Проте, цей статус має чітко визначений термін дії — до 4 березня 2027 року.
Детальніше про це інформує портал Relocate.to.
Саме ця дата є вирішальною для українських громадян у країнах Балтії. Згідно з Директивою ЄС 2001/55/EC, тимчасовий захист у Литві та Латвії має припинити свою дію менш ніж за рік. Наразі не планується автоматичне продовження цього статусу після зазначеної дати, тому українцям рекомендується вже зараз розпочати підготовку необхідних документів для переходу на інші законні підстави для проживання.
Тимчасовий захист у Литві ще діє, але час спливає
У Литві тимчасовий захист для громадян України продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас міграційні служби спостерігають постійний потік нових звернень — щодня надходить близько 30–40 запитів.
Практичний аспект для українців у Литві: заміна фізичних дозволів мала відбутися до 4 березня 2026 року. Тим, хто не встиг це зробити, слід якнайшвидше сконтактуватися з Департаментом міграції Литви — MIGRI.
У Латвії українці отримують трирічні тимчасові посвідки на проживання. Хоча формально жорстких кінцевих термінів для подання нових заявок немає, це не означає, що можна зволікати до останнього моменту. Документи подаються через Управління у справах громадянства та міграції Латвії — OCMA: особисто у ризькому центрі за адресою вулиця Pēles, 9, або онлайн.
Поки тимчасовий захист залишається чинним, українці в обох державах мають право на офіційне працевлаштування, доступ до медичних послуг та освіти. Після 2027 року ці права доведеться підтверджувати вже з новим статусом.
Як українцям легалізуватися у Литві та Латвії після 2027 року
Після закінчення терміну дії тимчасового захисту українцям доведеться оформлювати національні дозволи на проживання. У Литві та Латвії основними підставами для цього залишаються працевлаштування, сімейні зв’язки або ведення бізнесу.
Найпереконливішим аргументом для міграційних органів буде наявність офіційного трудового договору. У Литві для переходу зі статусу тимчасового захисту наразі не вимагається знання мови, однак це може стати додатковою перевагою.
Ще одна вагома підстава — родинні зв’язки. Це може бути шлюб, зареєстроване партнерство або наявність дітей чи інших близьких родичів, які мають законне право на проживання в країні. Для цього знадобляться оригінали або нотаріально засвідчені копії відповідних документів.
Третій шлях — ведення бізнесу або самозайнятість. У такому разі потрібно буде довести реальність господарської діяльності та фінансову спроможність. У Латвії вимоги до підстав, пов’язаних з бізнесом, можуть бути більш суворими, особливо щодо рівня доходів та стабільності роботи підприємства.
Для українців, які прибули з регіонів, що не є зоною активних бойових дій, міграційні служби можуть ставити додаткові запитання під час розгляду заяв. Також для чоловіків віком від 18 до 60 років можливі перевірки щодо їхнього мобілізаційного статусу.
Найкращі шанси мають матері з дітьми
Однією з категорій осіб, для яких у Литві та Латвії передбачені найбільш реалістичні шляхи легалізації, є матері, які виховують неповнолітніх дітей. Особливо це стосується жінок, які є єдиними опікунами.
У Латвії матері, які виховують дітей віком до 18 років, мають можливість претендувати на тимчасову посвідку на проживання за сімейними обставинами. Навчання дитини в латвійській школі може слугувати додатковим підтвердженням під час розгляду заяви.
Для подання документів через OCMA необхідні свідоцтво про народження дитини, підтвердження місця проживання та документи, що посвідчують опікунство.
У Литві матері з дітьми до 18 років можуть оформити тимчасовий дозвіл на проживання через MIGRI. Важливим чинником у гуманітарних заявах може бути надання психологічної реабілітації дітям, які прибули з зон бойових дій.
Також у Литві значну роль відіграє возз’єднання родини. Якщо частина сім’ї вже має литовський статус або громадянство, це може значно спростити процес оформлення документів.
Пенсіонерам у Литві та Латвії буде складніше
Для українців пенсійного віку трудовий шлях легалізації найчастіше є недоступним. Тому для них основними варіантами залишаються гуманітарні підстави або возз’єднання сім’ї.
У Латвії тимчасову посвідку на проживання за гуманітарними міркуваннями можуть отримати особи, які через вік або стан здоров’я не можуть самостійно забезпечити своє проживання. Для цього потрібна відповідна медична документація.
Найбільш надійним варіантом для пенсіонерів у Латвії може стати оформлення сімейної посвідки, за умови, що їхні діти або онуки вже легально проживають у країні.
У Литві для вразливих категорій громадян також передбачені спеціальні механізми. Це стосується, зокрема, пенсіонерів, які мають обмежені можливості для самостійного проживання. Медична та соціальна підтримка може зберігатися лише за умови своєчасного переоформлення статусу.
Що українцям у Литві та Латвії варто зробити вже зараз
Українцям, які перебувають у Литві та Латвії, рекомендується не відкладати до 2027 року та заздалегідь визначитися зі своїм майбутнім статусом.
Перш за все, необхідно перевірити термін дії чинного дозволу. У Литві тим, хто не замінив свою картку до березня 2026 року, слід негайно звернутися до MIGRI.
Далі слід визначити підставу для легалізації: працевлаштування, сімейні обставини, ведення бізнесу або гуманітарні причини. Після цього варто зібрати весь необхідний пакет документів — паспорт, свідоцтва про народження, документи, що підтверджують родинні зв’язки, трудовий договір або медичні довідки.
Консультації можна отримати в OCMA у Латвії, MIGRI у Литві, а також у представництвах УВКБ ООН.
Найбільше навантаження на міграційні служби очікується восени 2026 року. Тому ті, хто подасть документи раніше, матимуть більше часу для виправлення можливих помилок та успішного проходження процедури без поспіху.
Після завершення терміну дії тимчасового захисту Литва та Латвія не закриють можливості для українців залишитися, однак автоматичного переходу на новий статус не буде. Найкращі шанси матимуть ті, хто заздалегідь підготує необхідні документи та зможе обґрунтувати причини для продовження проживання.
Нагадаємо, тим часом Польща продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року. Це дає українцям більше часу для легального перебування та працевлаштування в країні, проте після закінчення дії спеціального статусу їм доведеться оформлювати інші документи для перебування, зокрема карту побиту.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати
Source: tsn.ua