На місці колишнього Каховського водосховища, всупереч прогнозам про пустелю, за три роки після руйнування греблі ГЕС виник унікальний дикий ліс.
У Великому Лузі розкинувся величезний ліс, де лунають співи солов’їв
Фахівці з Києва відвідали легендарний Великий Луг – територію, яка була святинею для українського козацтва і яку навмисно затопила радянська влада у 1950-х роках при будівництві Каховського водосховища. Російські війська зруйнували його греблю три роки тому, 6 червня, звільнивши таким чином територію Великого Лугу від води.
Тоді велика вода принесла чимало лиха українцям на півдні, а науковці побоювалися, що територія водосховища може обернутися на пустелю. Проте сталося несподіване: на місці, де відійшла вода, почав розростатися дикий ліс, де вже оселяються тварини та в’їдаються птахи.
Що зараз відбувається у Великому Лузі, для сайту ТСН.ua розповів **Олексій Василюк**, голова правління громадської організації «Українська природоохоронна група», який вперше побував тут.
Експедиція під наглядом дронів: перші враження
Науковець згадує, як разом із колегами ховався під деревами Великого Лугу від російських дронів, яких тут надзвичайно багато, адже це прифронтова зона.
За словами Олексія Василюка, враження від відвідування Великого Лугу приголомшливі.
Висота дерев у Великому Лузі досягає 7 метрів / Фото: Олексій Василюк
«Ліс на території Великого Лугу росте, набирає висоту, деякі дерева за три роки досягли до 7 метрів. Внесок цього лісу у кліматичну адаптацію місцевості надзвичайний. На території, де ми перебували, є певний відсоток засохлих дерев, місцями навіть до половини, але це дерева, які засохли саме у 2023 році. Тобто вони виросли вже після того, як вода зійшла, і засохли», — розповідає ТСН.ua Олексій Василюк.
Раніше еколог стверджував: аби на місці водосховища виник повноцінний ліс, потрібно, щоб з 200 дерев залишилося одне. Зараз він вже сумнівається у цьому, оскільки Великий Луг продемонстрував дещо інші результати.
«Наразі кількість цих дерев скоротилася не більше ніж на половину, і це вражає. Цікаво, що дерева тут всихали лише 2023 року, ймовірно, через те, що не змогли пережити надто холодну зиму. Але на Великому Лузі настільки сприятливі умови, що після цього дерева там більше не гинули ані у 2024, ані у 2025 роках. Є вже доволі товсті дерева, об’єм яких приблизно як зап’ясток дорослої людини», — ділиться науковець.
Солов’їний рай та вирування комах: хто заселяє дикі хащі
Щодо тварин, то за три роки їх там, звичайно, ще дуже мало. Потрібен час, щоб природа створила умови для їхнього проживання.
«Там поки що невелике різноманіття умов для тварин та птахів. Наприклад, відсутні птахи, яким потрібно гніздитися у дуплах. Адже дупел на деревах ще немає. Також тут поки що не можуть бути великі копитні тварини, бо пересуватися лісом дуже складно. Людині потрібно відштовхувати зарості руками, щоб зробити наступний крок. Тому олень із великими рогами через такий ліс не пройде. А от дрібні тварини тут вже поселяються. До речі, дуже багато птахів. Вони гніздуються на гілках, а також є водоплавні. Приголомшує, коли дивишся на все це і розумієш, що три роки тому навколо була лише вода», — розповідає Олексій Василюк.
Найбільше науковця вразила величезна кількість солов’їв, для яких Великий Луг став справжнім раєм, і птахи влаштовують тут багатоголосі концерти.
Ще три роки тому тут була суцільна вода / Фото Олексія Василюка
«Я не думав, що зможу почути таку їхню кількість одночасно. Це просто якийсь шок: там ти чуєш їх просто сотні. Буває, десь під Києвом почуєш одного солов’я, і думаєш, як же він складно та гарно виспівує, а тут у Великому Лузі солов’їного співу так багато, що вночі він перетворюється на шум чи відлуння. Це неймовірно красиво. Я розумію, що це зона бойових дій, і цей нюанс, звісно, додає негативного забарвлення, але соловейки так гарно співають, що про війну на мить забуваєш», — ділиться враженнями Олексій Василюк.
У Великому Лузі дуже багато різноманітних комах, які оселяються на деревах та кущах, а відповідно – стають їжею для птахів.
«Колеги стверджують, що у Великому Лузі за три роки з’явилося до 400 видів рослин, тому їх обживають комахи. Основну масу рослинного світу тут складають кілька видів, зокрема верби та тополі. Тому комахи, які харчуються цими деревами, добре там почуваються. Комах дуже багато, наприклад, тих, які харчуються листям верби. Відповідно, їхнє засилля приваблює птахів. Ймовірно, тому там так багато соловейків та очеретянок. Їх там ціле вирування», — розповідає науковець.
На місці водосховища справжні джунглі і співають солов’ї / Фото Олексія Василюка
Мозаїка ландшафту на двох тисячах квадратних кілометрів
Площа лісу займає понад 2 тисячі квадратних кілометрів – усе, що раніше було водосховищем, окрім того, що залишилося руслом річки.
«Це величезна площа. І вражає мозаїка ландшафту, яка сформувалася на місці водосховища. Там є місця, які поросли очеретом, але ліс займає переважну більшість території. Найбільші дерева, які тут виросли за три роки – це сім метрів. Можливо, десь є ще вище, але ми були не на всій території через бойові дії», — розповідає науковець.
За словами Олексія Василюка, найцінніше, що сталося з територією Великого Лугу – це те, що природа відтворила сама себе. Причому це відтворення розпочалося в перші секунди, щойно росіяни підірвали греблю водосховища.
«Все, що зараз з’явилося на місці Каховського водосховища, створене не шляхом діяльності чи впливу людини. Сама природа все це створила — і це неймовірно потужний природний процес. Ніхто з сучасних людей не бачив, як відновлюються долини Дніпра після великого водопілля. Ми просто не знали, як це працює, бо ніколи цього не бачили. А тут можемо все побачити на власні очі», — розповідає науковець.
Як спрацював унікальний природний механізм відтворення
Уявімо: росіяни підірвали греблю водосховища, і вода з нього стрімко сходить.
«У цей час з тополь та верб, які ростуть уздовж берегів, вітер розносить пух з насінням. Він потрапляє у воду і його прибиває до берега. І кожна наступна хвиля викидає його на вологий субстрат. Але кожна наступна хвиля вже менша за попередню, бо вода відходить. І хвилі таким чином рівномірно засівали всю поверхню водосховища, доки вода остаточно не спала. Десь саме так все це спрацювало», — розповідає Олексій Василюк.
Перша рослинність на місці Каховського водосховища з’явилася вже влітку 2023 року. Частина пагонів відмерла, впала, утворивши на поверхні своєрідну міцну «решітку», в якій затримувалися ґрунт, опале листя та волога.
«Ми отримали дуже швидке та рівномірне засівання рослин хвилями та надшвидке природне ґрунтоутворення. Тому зараз можемо вперше зрозуміти і наочно побачити, як все це відбувалося на землі тисячоліттями. Зараз природа Великого Лугу дуже молода, але вона більш дика, ніж будь-яка інша в Україні. Якщо навіть порівняти з природою Карпат, то там ти у бінокль побачиш якусь вирубку, якийсь лижний спуск, якусь антену, якісь вітряки. І ти розумієш — те, що ти бачиш, це не зовсім дика природа. А тут ми маємо кілометри зовсім дикої природи. Мені здається, що саме у цьому головна цінність Великого Лугу, бо другого такого у світі немає. Все це варто зберігати», — підсумовує Олексій Василюк.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати
Source: tsn.ua