Перші сто днів Буданова в Офісі Президента: Ключові рішення

За перші сто днів на посаді керівника Офісу президента, Кирило Буданов окреслив стратегію, спрямовану на практичні дії та спробу активізувати державний апарат. Така оцінка міститься у публікації ТСН під назвою “Десять дій Буданова за сто днів”.

“Дія — це фундамент усього: світ формується з наших вчинків та їхніх наслідків, і лише дії приведуть до мети”. Цю фразу він висловив під час спілкування зі студентами Київської школи економіки, і, як зауважують автори, вона стала показовою для стилю роботи на Банковій у перші місяці: фокус робиться не на словах, а на конкретних кроках та досягненнях.

Одним із ключових аспектів стало залучення до переговорного процесу. Йдеться не просто про участь, а про прагнення трансформувати саму суть переговорів — перейти від формального представництва до реальних результатів та повернути Україні позицію повноцінного учасника міжнародного діалогу.

Одночасно було оптимізовано процес обміну військовополоненими. За цей період на батьківщину повернуто 659 українців, а цей напрямок інтегровано у ширший спектр переговорів. Як наслідок, гуманітарні питання дедалі частіше порушуються на міжнародному рівні за участю партнерів.

Важливим кроком у зовнішній політиці стала розробка плану розширення присутності України в африканських країнах. Після наради міжвідомчого рівня за участі МЗС, СЗР та ГУР було оголошено про формування системної політики щодо країн континенту та Глобального Півдня, включаючи визначення пріоритетів та методів просування національних інтересів.

Серед внутрішніх ініціатив — започаткування проєкту Національного пантеону. Ця ідея передбачає повернення праху видатних українців на їхню батьківщину та створення в Києві особливого простору історичної пам’яті. За попередніми даними, вже виявлено десятки таких місць поховання в різних країнах світу.

Окремий блок рішень стосується економічної сфери. Буданов взяв на себе керівництво Радою з питань підтримки підприємництва та заявив про підхід, згідно з яким економіка розглядається як невід’ємна частина національної безпеки. Це означає зміну ролі держави — з контролюючого органу на партнера для бізнесу.

У соціальній сфері акцент зроблено на програмі доступного житла “єОселя”. Ця програма вже надала допомогу понад 24 тисячам сімей, а питання житла розглядається як інструмент для повернення українців, підтримки військовослужбовців та стимулювання економічного зростання.

Також серед пріоритетних напрямків — збереження культурної спадщини. У цьому контексті культура сприймається не лише як гуманітарний напрям, але й як елемент безпеки та міжнародного іміджу України.

У сфері ветеранської політики ініційовано перегляд підходу: від моделі соціальної підтримки — до інтеграції ветеранів як активного ресурсу держави. Це включає їхню роль у розвитку громад та процесі повоєнної відбудови.

Окрема увага приділена взаємодії з релігійними організаціями. Церква розглядається як союзник у гуманітарних питаннях, підтримці армії та протидії російському впливу у духовній сфері.

Ключовим управлінським кроком називають оновлення структури Офісу президента. Це передбачає зменшення внутрішніх розбіжностей, посилення координації та встановлення більш відкритої взаємодії з парламентом.

Підсумовуючи, основні зміни можна звести до трьох елементів: оперативність у прийнятті рішень, чітка система відповідальності та опора на глибокий аналіз. Відповідно до цієї логіки, Офіс президента поступово переходить від реактивної моделі до проактивної, з фокусом на досягненні результатів.

Читають зараз: Буданов змінив Єрмака на ще одній посаді: про що йдеться.