Фахівець виявив спільні риси між конфліктами в Україні та Ірані.

Між конфронтацією США в Ірані 2026 року та повномасштабним вторгненням, розпочатим Росією в Україні у 2022 році, існують паралелі, зазначає колумніст Washington Post Джейсон Віллік.

На його думку, в обох випадках могутня держава атакувала слабшу. В обох сценаріях головним casus belli (офіційним приводом) став побоювання, що менш потужна країна може в майбутньому володіти озброєнням, здатним становити загрозу для сильнішої держави. “В обох ситуаціях зміна режиму була початковою метою загарбника. Сполучені Штати, можливо, зможуть швидко досягти своїх цілей. Але Росія цього не зробила, навіть на п’ятому році конфлікту”, – пише автор.

Він посилається на думку військового експерта Аарона Макліна, який порівняв асиметричну стратегію Ірану в Перській затоці з тактикою України в Чорному морі. Іран зміг обмежити мореплавство в Ормузькій протоці, попри відсутність функціонального флоту чи авіації. Аналогічно, Україна зуміла нівелювати військово-морську перевагу Росії в Чорному морі. Він додав, що для великої держави складніше встановити контроль над морським шляхом, ніж для меншої держави – поставити його під загрозу.

“Конфлікт Росії в Україні перетворився на опосередковану боротьбу із Заходом. США та Європа виділили десятки мільярдів доларів на постачання зброї, щоб підтримати Україну в опорі та виснажити Росію, тоді як Китай забезпечує економічну підтримку російської воєнної машини. Супротивники Америки, безсумнівно, розглядають конфлікт з Іраном як взаємну нагоду для виснаження Сполучених Штатів, адже Росія вже надає Ірану дані для наведення та сучасні безпілотники”, – зазначив він.

Як нагадав автор, протистояння з Іраном вже суттєво зменшило бойові можливості США. А тиск на систему протиповітряної оборони США зростає. Водночас “Пекін та Москва повністю зацікавлені в тому, щоб допомогти цій країні скоротити запаси військової могутності Америки”.

“Прихильники конфлікту в Ірані стверджували, що це дасть США перевагу у протистоянні з Росією та Китаєм, оскільки режим у Тегерані пов’язаний з обома. Росія, можливо, так само вважала, що її вторгнення в Україну зруйнує західний альянс. Натомість, короткостроковим наслідком стало відродження НАТО та підрив репутації Росії в ключових столицях. Дипломатичні наслідки американської війни в Ірані залишаються незрозумілими, але стратегії США в Азії не сприятиме той факт, що такі країни, як Філіппіни та В’єтнам, стикаються з енергетичними кризами, спричиненими американською війною. Це може призвести до посилення співпраці з Пекіном”, – йдеться в статті.

Він додав, що хоча США швидко здолали іранський режим, але очевидна військова перевага Америки продемонструвала, чому “стримування іранського режиму, а не спроба його знищення, було цілком реалістичним варіантом”. Він вважає, що Іран був регіональною проблемою, а не фундаментальною загрозою для США. Натомість, Україна має надзвичайне значення для Росії. Автор процитував вислів Збігнєва Бжезинського: “Без України Росія перестає бути Євразійською імперією”.