Україна зруйнувала сподівання Путіна на отримання прибутку від війни в Ірані, – The Telegraph

Найбільший цьогорічний удар України по РФ охопив сховища сирої нафти та нафтопродуктів у ключовому російському нафтовому порту Усть-Луга, а також вантажне обладнання, забарвивши небо над балтійським портом у помаранчевий. Безпілотники подолали численні рубежі російської ППО, що охоплюють Брянську, Смоленську, Псковську області та Санкт-Петербург, у своєму польоті на 1000 кілометрів, перш ніж, судячи з усього, завдати прямих влучень.

Другий за кілька днів удар по критично важливому нафтовому об’єкті став не лише ганебним провалом російської оборони, пише The Telegraph. Поки полум’я вирувало на терміналі, воно також спалювало скарбницю Кремля – Україна вичерпала життєво важливе джерело доходів саме тоді, коли кремлівському диктатору Володимиру Путіну воно було конче потрібне.

Вплив війни в Ірані

До початку бойових дій в Ірані 28 лютого доходи РФ від нафти і газу впали на 47 відсотків порівняно з попереднім роком, барелі продавалися Індії за ціною, що становила третину від ринкової, а національний дефіцит вже досяг 91 відсотка від цільового показника на 2026 рік. Аналітики ставили під сумнів, як довго Путін зможе підтримувати свою дорогу війну при сповільненні військових видатків через брак фінансування.

Проте відтоді, як США та Ізраїль розпочали війну в Ірані, Москва заробляла приблизно 760 мільйонів доларів на день на продажах нафти та газу, що загалом склало майже 24 мільярди доларів у березні, повідомляють ЗМІ. Скориставшись стрімким зростанням попиту, пом’якшенням санкцій і тим, що не була зачеплена закриттям Ормузької протоки, Росія стала несподіваним бенефіціаром іранського конфлікту, наживаючись на гарячковому ринку, позбавленому приблизно однієї п’ятої частини поставок.

Москва покладається на нафту і газ більш ніж на 60 відсотків свого експорту і майже на третину державних доходів, і цей примітний поворот став значним плюсом для російської економіки та військових амбіцій. Це також викликало типові самовдоволені заяви з Кремля, який глузує з Європи пропозиціями відновити поставки нафти на континент.

Удар по енергетичній дипломатії Кремля

Україна побоювалася, що дефіцит енергії може змусити Захід до зближення з Москвою та зміцнити позиції Путіна на полі бою і в переговорних залах. До того ж, раніше цього місяця прем’єр-міністр Бельгії закликав до “розсудливої” нормалізації відносин з Росією, щоб “повернути доступ до дешевої енергії”.

Але тепер Україна завдала сильного удару по відновленій Росії своїми атаками на енергетичну інфраструктуру. За допомогою запеклої кампанії проти віддалених об’єктів Київ сподівається гарантувати, що додаткові мільярди не потраплять до Кремля.

В результаті атаки, а також попередніх пошкоджень трубопроводів і серії нещодавніх захоплень танкерів, цього тижня було зупинено близько 40 відсотків російських потужностей з експорту нафти. Згідно зі звітом Reuters, це стало найсерйознішим збоєм у постачанні нафти в новітній історії Росії.

Масштаб пошкоджень інфраструктури на Балтиці

Усть-Луга та сусідній експортний вузол Приморськ, які разом обробляють 1,7 мільйона барелів нафти на день, були змушені призупинити роботу через наліт дронів. Вузькі місця в експорті, спричинені ударами безпілотників, можуть поставити під загрозу 400 000 барелів на день на чотирьох російських НПЗ – Кириши, Ярославль, Москва та Рязань.

Росія намагалася наполягати на тому, що збитки в ретельно охоронюваному Приморську, її найбільшому вузлі експорту нафти на Балтиці, були незначними. Проте супутникові знімки свідчили про протилежне, показуючи щонайменше чотири зруйновані резервуари для зберігання нафти, з яких виривався густий чорний дим.

І Київ не виявляє ознак послаблення зусиль, підкреслюють журналісти. Згодом сили безпілотних систем України підтвердили, що їхньою ціллю став орієнтований на експорт нафтопереробний завод у Киришах, розташований трохи більше ніж за 100 кілометрів від Санкт-Петербурга.

Завод переробляє 6,6 відсотка від загального обсягу нафтопереробки в Росії, що становить близько 350 000 барелів на день, за даними Reuters. Кілька годин потому морський дрон атакував танкер із сирою нафтою, що перебуває під санкціями, поблизу стамбульської протоки Босфор, який вийшов із російського порту Новоросійськ з одним мільйоном барелів нафти – майже повним завантаженням.

Інтенсифікація кампанії дальніх ударів

Україна веде кампанію глибоких ударів по нафтогазовій галузі Росії більше двох років, прагнучи спустошити військову скарбницю Кремля, відрізавши його від галузі, яка його збагачує. Але атаки, схоже, посилюються в міру того, як Україна розширює виробництво зброї. За перші два місяці 2026 року всередині Росії було завдано понад 40 ударів, переважно по нафтогазовій інфраструктурі, що вдвічі перевищує інтенсивність атак 2025 року.

Максим Безносюк, експерт зі стратегічної політики, що спеціалізується на Росії та Україні, зазначив, що Київ підвищив свою ефективність, розширивши фокус з нафтопереробних заводів на “нафтову систему, яку Росія використовує для переробки, транспортування та експорту сировини”.

“Це серйозний розвиток подій, оскільки вищі світові ціни на нафту в іншому випадку дали б Кремлю більше можливостей для покриття військових витрат”, – підкреслив він. “На практиці ширший ефект, мабуть, полягає в тому, що Кремлю стає важче повністю конвертувати поточне зростання цін у додаткові військові витрати”.

Проте Безносюк застеріг від розгляду цієї кампанії як “нокаутуючого удару”. Він пояснив: “У Росії все ще є східні експортні маршрути до Азії, а загальний розмір її нафтового сектору означає, що його не можна серйозно порушити кількома ударами окремо”.