Без захисної оболонки ЧАЕС загрожує прихована небезпека, система незабаром може вийти з ладу, – Financial Times

Після торішньої атаки російських безпілотників у Новому безпечному конфайнменті (НБК) Чорнобильської атомної електростанції з’явився отвір, що ставить під загрозу безпеку всього континенту. Як інформує Financial Times, Україна здійснила терміновий ремонт, закривши найбільший пролом захисним екраном, проте це не вирішує проблему.

“Це не українська проблема. Це континентальна загроза, яку ігнорують”, – зазначає головний інженер ЧАЕС Олександр Тітарчук.

За даними українських офіційних осіб, минулорічний удар безпілотника не призвів до витоку радіоактивних речовин в атмосферу. Однак пошкодження зовнішньої оболонки НБК та отвори, пророблені рятувальниками для ліквідації займання, поставили під загрозу функціонування вентиляційної системи. Вона є необхідною для підтримання рівня вологості нижче 40% та запобігання корозії металевих елементів захисної арки.

Без відновлення роботи вентиляційної системи корозійні процеси розпочнуться вже до завершення поточного десятиліття, попередив Бальтазар Ліндауер, керівник відділу ядерної безпеки ЄБРР.

Експерти стверджують, що НБК втратив свою здатність утримувати радіоактивні матеріали та забезпечувати контрольовані умови для демонтажу небезпечного “саркофага”, розташованого під ним.

“Без герметичної оболонки вся система опиниться під загрозою руйнування… Ми більше не можемо підтримувати необхідний рівень вологості”, – підкреслює директор ЧАЕС Сергій Тараканов.

Небезпечні наслідки

На початку жовтня керівництво Чорнобильської АЕС закрило основний пролом НБК захисним екраном. Проте офіційні особи визнають, що металевий лист лише запобігає потраплянню води, але не ліквідує першочергову загрозу.

Другий етап, за словами Тараканова, передбачає проміжний ремонт вартістю від 5 до 10 мільйонів євро, кошти на який Україна залучає від міжнародних донорів. Значна частина цієї роботи, зокрема герметизація всіх малих отворів та відновлення частини захисної мембрани, має бути завершена цього року.

Третій етап буде спрямований на повне відновлення функціональності НБК, що, за словами Тараканова, є “надзвичайно складним завданням”.

“Враховуючи високі рівні радіації безпосередньо над зруйнованим реактором, це створює серйозні технічні виклики”, – констатує директор ЧАЕС.

Крім того, ситуацію ускладнює триваючий конфлікт. Як зазначає керівник станції, над Чорнобильською зоною відчуження регулярно пролітають ворожі ракети та безпілотники, що підвищує ризик повторних інцидентів.

“Падіння ракети або важкого безпілотника поблизу арки створює сейсмічний вплив. Жоден інженер на місці не може гарантувати, що укриття витримає такий поштовх”, – говорить Тараканов.

За його словами, на території ЧАЕС також розташоване найбільше у світі сховище відпрацьованого ядерного палива та значні обсяги рідких радіоактивних відходів.

“Удар по будь-якому з цих об’єктів – навмисний чи випадковий – може спричинити ядерну катастрофу планетарного масштабу”, – додає він.

Фінансові виклики

Згідно з даними ЄБРР, на Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля накопичено понад 70 мільйонів євро. Однак Арвід Тюркнер, керуючий директор банку в Україні та Молдові, оцінює загальну вартість проєкту у “понад 500 мільйонів євро”.

Хоча арка запобігає розповсюдженню радіоактивного пилу в довкілля, вона не блокує гамма-випромінювання, яке становить небезпеку для будь-кого, хто проводитиме роботи над нею.

“На вершині арки максимальна доза [20 мілізівертів на рік] буде отримана за 11 годин, – зазначає Еванс. – Це ускладнює процес та збільшує витрати”.

Представники ЄБРР називають міжнародну підтримку Чорнобиля “найбільшим проєктом глобальної співпраці у сфері ядерної безпеки в історії”, але констатують, що після атаки російського дрона над НБК нависла “фундаментальна загроза”. Тим не менш, міжнародні партнери висловлюють надію на залучення необхідного фінансування.