Поширити
Головне управління розвідки Міністерства оборони України, на сторінці “Компоненти у зброї” свого ресурсу War&Sanctions, презентує інтерактивні 3D-зразки, складові частини та електронні елементи російських керованих авіаційних боєприпасів “Ланцет” та “Скальпель”. Додатково надається інформація про підприємства, що задіяні у їх виготовленні.
Ключові тези:
- Безпілотні літальні апарати “Ланцет” та “Скальпель” є ударними баражуючими боєприпасами російського походження, що активно використовуються.
- Оператори цих дронів застосовують елементи автономної системи наведення, зокрема з використанням штучного інтелекту.
ГУР Міністерства оборони України публікує відомості про російські баражуючі боєприпаси “Ланцет” та “Скальпель”
“Ланцет” (також відомий як “виріб-51”) — це один з найбільш затребуваних ударних БпЛА противника, розроблений компанією Zala Aero Group, яка належить до концерну “Калашніков”.
Уламки БпЛА, що були збиті 16 березня над територією Києва, були ідентифіковані саме як “Ланцет”. Це може вказувати на те, що противник вдосконалив цей засіб ураження, основне завдання якого раніше полягало в знищенні транспортних засобів, техніки та вогневих точок на тактичній та оперативній глибині.
“Скальпель” — менш відомий продукт конструкторського бюро “Восток”, який, завдяки своїй Х-подібній конфігурації крил, отримав прізвисько “молодший брат” “Ланцета”.
Обидва БпЛА наводяться оператором у режимі реального часу. Однак, у “Ланцеті” противник намагається інтегрувати елементи самостійного наведення, зокрема, використовуючи модулі штучного інтелекту, такі як рішення на базі Nvidia Jetson. Подібні технології раніше були виявлені й в інших безпілотниках противника – V2U.
Поширити
Загалом, в рамках оновленої інформації, було ідентифіковано 62 електронні компоненти, що входять до складу “Ланцета” та “Скальпеля”. Переважна більшість з них має іноземне походження, зокрема зі Сполучених Штатів Америки, а також зі Швейцарії та Китайської Народної Республіки.
Дрон “Ланцет”
Незважаючи на дію санкційних обмежень, Росія продовжує мати доступ до критично важливих технологій і працює над удосконаленням власного озброєння. Для неї залишається доступною навіть така передова продукція, як модулі для рішень на основі штучного інтелекту.
Варто зазначити, що схожий модуль був також ідентифікований у безпілотнику “Герань-2” серії MS іранського виробництва, що свідчить про спільну роботу РФ та Ірану над їх модернізацією.
Застосовувані сьогодні проти України технології становлять потенційну небезпеку й для інших регіонів світу. Публікація таких відомостей має на меті сприяти посиленню санкційного тиску та обмеженню доступу агресора до сучасних технологій.