Зростання цін на харчові продукти через конфлікт в Ірані, повідомляє Reuters

Загострення військового конфлікту в Ірані може призвести до різкого подорожчання харчових продуктів у країнах, що розвиваються. Таку інформацію оприлюднило видання Reuters.

Перебої з поставками добрив та значне зростання вартості енергоносіїв внаслідок бойових дій в Ірані створюють ризик нового сплеску цін на продовольство в цих державах, що може відкинути їхній розвиток на роки назад.

Це сталося саме в той час, коли багато країн, що розвиваються, тільки почали відновлюватися після попередніх глобальних потрясінь, а саме пандемії та конфлікту в Україні.

У переважній більшості розвинених економік продовольство та пальне становлять менше чверті споживчого кошика, тоді як у багатьох країнах, що розвиваються, ця частка сягає від 30% до 50%.

Основним фактором ризику для стабільності цін на харчові продукти є добрива. Ормузька протока, яка фактично контролюється Тегераном, є ключовим маршрутом для транспортування приблизно 30% світової торгівлі добривами, а виробники з країн Перської затоки є значними постачальниками аміаку та сечовини.

Аналітики Bank of America прогнозують, що конфлікт може призвести до припинення поставок 65-70% світової сечовини.

“Це матиме вплив на посівну кампанію… світова пропозиція сільськогосподарської продукції, включаючи основні зернові культури, корми, а відповідно й молочні та м’ясні продукти, зменшиться”, – зазначає Максімо Тореро, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

На відміну від палива, стратегічні світові запаси добрив відсутні. Однак, деякі країни є більш уразливими, ніж інші.

Країни Латинської Америки, здається, захищені від наслідків конфлікту, хоча міністр сільського господарства Бразилії Карлос Фаваро попередив про можливі труднощі з постачанням добрив для країни.

Натомість такі держави, як Сомалі, Бангладеш, Кенія та Пакистан, зазвичай не накопичують значних запасів добрив і залежать від поставок із країн Перської затоки. За даними ФАО, вартість добрив у Кенії вже зросла приблизно на 40%.

Руанда, яка імпортує більшу частину добрив із країн Перської затоки, нині розглядає заходи для захисту свого сільського господарства.

Загалом, зростання цін на добрива (або їхня повна відсутність) може суттєво зменшити врожайність, тоді як підвищення вартості енергоносіїв вплине на витрати виробництва та логістики.

Варто зазначити, що світові ціни на нафту та газ зросли приблизно на 50% від початку конфлікту, збільшуючи витрати на всіх етапах ланцюгів поставок.

“Спочатку відчувається вплив на енергетичний сектор, а коли він минає, настає другий етап – зростання цін на продовольство”, – пояснює Девід Ріс, керівник відділу глобальної економіки в Schroders.

Будь-який дефіцит добрив насамперед позначиться на культурах, що потребують багато азоту, таких як кукурудза та пшениця. Збільшення витрат на корми врешті-решт вплине на всю харчову промисловість, від виробництва хліба до яєць.

До початку конфлікту в Ірані світова інфляція сповільнювалася, а ціни на деякі продукти харчування навіть знижувалися. У січні глобальна інфляція цін на продовольство досягла найнижчого рівня щонайменше з 2017 року.

Попередні стрибки цін на продовольство призводили до соціальних заворушень, що змушувало уряди бути обережними. Зокрема, уряд Єгипту активно субсидує хліб для підтримки соціальної стабільності.

Наслідки нинішнього конфлікту можуть бути непередбачуваними.

Зростання цін на пальне може призвести до переорієнтації врожаїв на виробництво біопалива замість продовольчих культур. Економічне уповільнення в країнах Перської затоки може скоротити обсяги грошових переказів до таких країн, як Пакистан, Ліван та Йорданія.

Європейський банк реконструкції та розвитку вже розглядає програми підтримки, включаючи допомогу в закупівлі добрив. ФАО закликає інші банки розвитку та уряди бути готовими до надзвичайних заходів, якщо конфлікт не завершиться найближчим часом.