Politico: Саміт ЄС виявив безсилля європейських лідерів перед обличчям конфліктів в Україні та Ірані.

Дві конфліктні ситуації, що розгортаються біля Європи, затьмарили саміт глав ЄС. З різних причин лідери європейських країн виявилися неспроможними втрутитися в будь-який із цих конфліктів. Про це свідчить аналіз Politico.

“Навряд чи коли-небудь раніше нездатність Європейського Союзу домінувати на міжнародній арені була настільки очевидною. Керівники Німеччини, Франції та Італії – Фрідріх Мерц, Еммануель Макрон та Джорджа Мелоні відповідно, а також інші 24 учасники зустрічі, котрі представляють провідні світові економіки, могли лише відвести погляд, сперечатися між собою або висловлювати порожні обіцянки, поки тривали бомбардування, ракетні удари та вбивства”, – зазначається у публікації.

Зокрема, президент Європейської ради Шарль Мішель звернувся до журналістів із такими словами:

“У ці надзвичайно складні часи, в яких ми живемо, як ніколи раніше, важливо відстоювати міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах. Альтернативою є хаос. Альтернативою є війна в Україні. Альтернативою є конфлікт на Близькому Сході”.

Іран та енергетичний вплив на Європу

Поки Іран здійснював бомбардування сусідніх країн, що впливає на енергопостачання Європи, Україна завдавала ударів по російських підприємствах, які займаються ремонтом військових літаків. У той час як американський президент Дональд Трамп у Вашингтоні жартував про напад на Перл-Харбор разом із прем’єр-міністром Японії, європейські лідери на своїх переговорах зосередилися на коригуванні схеми квот на викиди парникових газів, тобто Системи торгівлі викидами.

“Хоча це певним чином пов’язано з глобальним енергетичним шоком, це навряд чи те питання, де континент міг би продемонструвати свою геополітичну силу. Стосовно Ірану, лідери виявили, що мають обмежені важелі впливу або волю до значного втручання. Щодо України, попри понад чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії – конфлікту, де вони мають і важелі впливу, і волю – їм не вдалося подолати внутрішні розбіжності для схвалення виділення Києву 90 мільярдів євро”, – доповнює видання Politico.

Небажання втручатися в іранський конфлікт

Як підкреслив високопоставлений представник європейського уряду на умовах анонімності, “не було жодного прагнення брати участь у дискусіях щодо іранського конфлікту”.

Ще троє чиновників повідомили, що канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив занепокоєння, що фокус на Ірані може відвернути увагу від заходів, спрямованих на підтримку ослабленої європейської економіки.

Водночас було відновлено обговорення щодо відправлення французьких військових кораблів для забезпечення безпеки Ормузької протоки – ключового нафтового маршруту, який Тегеран фактично заблокував, погрожуючи атакувати судна, ймовірно, за підтримки Ради Безпеки ООН.

“Ми ініціювали попередній процес, і найближчими днями стане зрозуміло, чи є у нього перспективи на успіх”, – зазначив Макрон.

“Чарівні заяви” замість дієвих рішень

Підсумовуючи переговори, лідери ЄС дійшли висновку, що Європа має обмежений вплив і невелике бажання змінювати хід подій.

“Близький Схід має значний вплив на нас – але чи є ми активним учасником подій? Вони намагаються знайти своє місце в цій дискусії, тоді як ми маємо багато заяв і позицій. Чи відіграють європейці роль у вирішенні цього процесу?” – поставив риторичне запитання один із чиновників ЄС, який брав участь в обговореннях.

За словами цього посадовця, ЄС залишається лише “робити те, що ми завжди робимо”, маючи на увазі складання “вдалих заяв”.

Також саміт виявив точки перетину конфліктів в Ірані та Україні.

Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан рішуче розкритикував підхід Європи до поточної енергетичної кризи.

“Поведінка та стратегія європейців у цьому питанні абсолютно нерозумні”, – наголосив він, додавши, що ЄС потребує закупівель російської нафти для “виживання”.

Таким чином, щодо Ірану та України ЄС не досяг жодних відчутних результатів.

“Існує багато причин для занепокоєння щодо цієї війни на Близькому Сході, тоді як вето Орбана на надання кредиту Києву залишається чинним, що викликає наше глибоке невдоволення, як, звісно, й України”, – повідомив журналістам прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, залишаючи саміт.