Як суспільства примиряються: між прощенням і правдою 12.09.2025 09:30 Укрінформ Німеччина, Чилі, Іспанія, Південна Африка… Усім цим націям довелося подолати наслідки болісного розколу. Наскільки вони досягли успіху, а наскільки зазнали невдачі…
Рано чи пізно навіть найдовші та найкривавіші конфлікти закінчуються. І тоді вчорашні вороги, які могли б жити в одному будинку, повинні навчитися співіснувати. Але минуле не зникає: воно залишає травматичні шрами в суспільній пам'яті. Деякі країни змогли з ними співпрацювати, інші досі живуть у прихованому протистоянні.
Звісно, цей досвід був би цікавішим для сучасної Росії, якби вона хотіла розібратися зі своїм імперським минулим, зокрема, зі злочинами сталінізму. Однак спроби зробити це ще в 1980-х і 1990-х роках зазнали невдачі: Росія не відчуває потреби зцілюватися від наслідків тоталітарної тиранії.
Що ж до України, то нам доведеться шукати, перш за все, власні рішення: усі наведені нижче приклади стосуються подолання наслідків внутрішніх конфліктів, а головне для нас зараз — це жорстока війна з екзистенційним зовнішнім ворогом. Як ми можемо співіснувати з росіянами після неї? Відповіді немає…
НІМЕЧЧИНА: ВІДМІННА КУЛЬТУРА ПАМ'ЯТІ ТА НОВІ ВИКЛИКИ
Источник: www.ukrinform.ua
