Фото: ЕНДРЮ КАБАЛЬЄРО-РЕЙНОЛЬДС/AFP через Getty Images
Лідери «коаліції рішучих» поспілкувалися з Трампом після їхньої зустрічі в Парижі 4 вересня. Судячи з нечисленних повідомлень інформаційних агентств, спілкування було жорстким, з взаємними претензіями.
Чому так відбувається, що лежить в основі остаточності Трампа, як це впливає на ситуацію в цілому, як Європа може протистояти тиску заокеанського партнера та як це впливає на Україну – про це журналіст Коротько дізнався від Іллі Куси, експерта з міжнародної політики аналітичного центру «Український інститут майбутнього» .
Суперечки щодо гарантій безпеки для України
– Остання розмова Дональда Трампа з європейськими лідерами підтвердила існування розбіжностей між Європою та США. У чому їхня причина?
Політолог Ілля Куса. Фото: uifuture.org
– Основна суперечка зараз обертається навколо того, якими мають бути гарантії безпеки для України та яку роль мають відігравати в цьому Сполучені Штати. Європейці хочуть більш активної участі США в українському питанні. Америка, зі свого боку, хоче обмежитися більш пасивною роллю, оскільки Трамп неодноразово заявляв, що це не є для нього пріоритетним питанням. Він готовий допомагати Європі, але не втручатися безпосередньо в прямі постачання зброї Україні чи фінансові інвестиції для Києва. Він віддає перевагу тому, щоб Сполучені Штати відігравали другорядну роль, а Європа несла основний тягар у новій системі безпеки навколо України. А європейці, зі свого боку, хочуть більш активної координації в рамках НАТО, щоб Альянс був не лише європейським, а й трансатлантичним.
– Чому Європа так вагається у своїх стосунках із Трампом?
– У європейців немає важелів тиску на нього та Сполучені Штати загалом. Крім того, в Європі існують різні думки щодо Сполучених Штатів та майбутньої трансатлантичної єдності. Для деяких країн це важливо, і вони вважають, що Трампа слід переконати повернутися до попередньої моделі системи безпеки.
Інші європейські країни вважають, що відхід Сполучених Штатів від активної позиції в Європі є довгостроковим, і необхідно реагувати відповідно. Третя група країн дотримується точки зору, що нам просто потрібно «пережити» Трампа, дочекатися закінчення його терміну, і тоді все повернеться на круги своя. Тому зараз немає потреби робити щось особливо.
Плюс, Європа зараз перебуває у дилемі – як збалансувати підхід між необхідністю збільшення витрат на оборону та взяттям на себе більшої відповідальності у сфері безпеки чи ні. А будь-яке переозброєння Європи означає, що їм доведеться відмовитися від звичного життя в умовах соціальної держави, яка існувала після Другої світової війни. І для деяких країн це шок – вони не готові відмовитися від комфорту на користь переозброєння, щоб бути готовими до якоїсь війни в майбутньому. І не всі в Європі підтримують такий політичний порядок денний. Це, до речі, також пов'язано зі зростанням популярності євроскептичних партій у Європі.
Європейці лавірують між своїми інтересами, інтересами України та бажаннями Трампа.
– Як Європа повинна поводитися з Трампом у такій ситуації?
– Найрадикальнішим сценарієм був би тиск на Сполучені Штати шляхом торговельно-економічної війни, але Європа не готова на це піти, бо в цьому випадку вона сама багато втратить, і не факт, що буде якийсь результат. Як показали торговельні переговори між ЄС та США, жодна зі сторін не готова до тривалої торговельної війни.
Крім того, в Європі деякі політичні лідери, особливо в Європейській комісії, вважають, що торговельна війна буде вигідною для конкурентів США та Європи, наприклад, таких як Китай. Тому європейці не мають можливості йти за радикальним сценарієм, і вони просто змушені балансувати та лавірувати між інтересами Трампа, своїми інтересами, інтересами України та необхідністю формування нової системи колективної безпеки без активної американської складової. Я думаю, що рано чи пізно вони до цього прийдуть, просто знадобиться більше часу.
– Трамп вимагає, щоб Європа припинила купувати нафту в Росії. Це добре для США та України, але чи прийме вона цей ультиматум?
– У Західній Європі давно прийняті програми диверсифікації енергопостачання, а ЄС давно схвалив стратегію відмови від російських джерел енергії. Але тут є два моменти. Перший – це не буде зроблено за рік чи два. А другий – імпорт російських джерел енергії безпосередньо пов’язаний з окремими країнами Центральної та Східної Європи, які залежать від російських джерел енергії. І для них ця відмова від російської нафти і газу – дуже болюче питання.
– Американський президент також вимагає, щоб європейці відмовилися від співпраці з Китаєм. Чи зроблять вони це?
– Залежно від того, що мається на увазі, оскільки ніхто не розірве економічні зв’язки з Китаєм, це просто неможливо. Це, найімовірніше, може означати обмеження співпраці з Китаєм у деяких чутливих сферах, наприклад, у високих технологіях, військовій сфері, де американці хотіли б відігравати домінуючу роль. В іншому випадку Китай був і залишатиметься одним із найбільших торговельних партнерів Європейського Союзу.
НАТО виживе, але з сильнішим європейським компонентом
– Трамп періодично погрожує вивести американські війська з Європи. Як це вплине на загальну структуру безпеки?
– Малоймовірно, що всі війська будуть виведені, але розмови про скорочення американського контингенту ведуться вже давно. Я не виключаю, що зрештою адміністрація Трампа ухвалить це рішення, але воно стосуватиметься лише деяких країн. Нещодавно були заяви американців про те, що вони не збираються виводити війська з Польщі, можливо, вони навіть можуть направити туди ще більше їх. Можливо, в рамках домовленостей щодо України та Росії, Сполучені Штати скоротять свою присутність, передавши естафету європейцям, але США повністю не підуть з Європи.
– Чи «доб'є» Альянс холодне ставлення Трампа до НАТО чи ні?
– Ні, залишиться, просто цей блок з часом відіграватиме дедалі меншу роль у забезпеченні саме європейської безпеки. Сама ідея НАТО нікуди не зникне, більше того, є певні групи американських інтелектуалів та політиків, які вважають протилежне – що НАТО потрібно ще більше глобалізувати з метою стримування Китаю. Але зараз США не хочуть брати на себе основну відповідальність за всіх членів Альянсу та «тягнути» її на себе. Найімовірніше, відносини всередині НАТО рухатимуться в прагматичному напрямку зі збільшенням ролі європейців.
Україні потрібно готуватися до зменшення підтримки з боку Америки
– Чому Трамп не хоче надати гарантії безпеки Україні разом з Європою?
– Я б не сказав, що він зовсім не хоче, просто у нього є своє бачення цього процесу. І це, ймовірно, не влаштовує європейців, які хотіли б, щоб Сполучені Штати продовжували тісну координацію з ними.
А Америка пропонує обмежену роль, яка задовольнить деякі запити Європи на закупівлю зброї. Але водночас американці не гратимуть провідної ролі в такій системі, що, можливо, дасть їм більше простору для маневру та переговорів з тією ж Росією в майбутньому. Якщо вони хочуть вести з нею якийсь бізнес чи якісь проекти, то в цьому випадку їм потрібно буде прибрати подразник у вигляді їхньої провідної ролі в системі колективної безпеки в Європі. Тому вони намагаються викроїти собі якомога ширше поле для маневру і водночас продовжувати продавати зброю Європі.
– А як усі ці суперечності між США та Європою загалом впливають на інтереси України?
– Вони визначають умови, за яких буде упакована нова система безпеки, в яку буде інтегрована Україна. Просто зараз вирішується питання між Європою та США, скільки буде американської складової, а скільки європейської, і скільки її буде координовано в рамках НАТО. Але в будь-якому разі Україна зіткнеться зі зменшенням американського фактору, оскільки європейці вже з цим змирилися і не намагаються відмовити Трампа. Це його центральний меседж, тому немає сенсу сперечатися.
– Чи може Європа повністю замінити США у плані фінансування та постачання зброї Україні?
— Зрештою, так, але це займе деякий час, щонайменше кілька років.
«Трампізм» залишиться, навіть коли самого Трампа не стане
– А до чого можуть призвести всі ці суперечності між США та Європою в глобальному масштабі?
– У глобальному масштабі це ставить Європу перед дилемою: або вони переорієнтуються від США на партнерство з іншими країнами, повністю відриваються від Америки та намагаються сформувати власний європейський альянс. Або вони намагатимуться зберегти всю систему відносин зі США, роблячи ставку на обмежену участь США та на те, що термін повноважень Трампа закінчиться. Мовляв, демократи прийдуть до влади в США, і все буде добре.
– А якщо Трамп піде після закінчення терміну, чи може все повернутися до норми у відносинах між Європою та США, чи це незворотні процеси?
– Я думаю, що «трампізм» у зовнішній політиці США житиме й після Трампа. Все залежатиме від того, чи зможуть республіканці впроваджувати його далі, чи він еволюціонує в щось інше. Тобто, очевидно, що зараз є зацікавленість у його збереженні, оскільки він успішно сприймається республіканським електоратом. Більше того, «трампізм» виживе з тієї простої причини, що це один зі способів вирішення стратегічних завдань Штатів останнього десятиліття. І він продовжуватиме існувати, хоча б тому, що демократи ще не запропонували своєї альтернативи «трампізму» у зовнішній політиці США.
Источник: kp.ua
